Вячеслав Рассыпаев

Книга гостей автора

Поля с отметкой * обязательные для заполнения. Введение кода подтверджения является элементом защиты от спама, который рассылается електронными роботами в книги для гостей

Код подтверджения:
Введите код подтверджения: *
Имя: *
Город:
E-mail:
WEB:
Тема: *
Сообщение: *

	2012.10.30/ Что для вас отчий дом, для меня – Хохлостан.../ Ігор Федчишин (Борода)
	Коли сморід узліссям - то просто б*зина прагне запах дубів перебити, нащо нам якийсь "мір"чи ота "Хезболла", не зігріє чужинськая свита...
	2012.10.25/ Спасибо большое!/ Вячеслав Рассыпаев
	Спасибо, Виталий Александрович, но и здесь меня не будет. При всём уважении к памяти Юрия Григорьевича я не люблю всех этих речей, а тем пае принудительных застолий, которые там наверняка устроят, да ещё со спиртным. И потом - мне ведь не мякоть предлагаемого яблока нужна, а кожура, которой я никак не дождусь... В переводе на русский - на машине бы с удовольствием поехал, но только не пассажиром, конечно же!
	2012.10.24/ Вечер памяти Ю.Каплана/ Вячеславу Рассыпаеву от Егорова (Киев)
	26 октября 2012 года в библиотеке им. Шварцмана состоится вечер памяти Ю.Г.Каплана в 18 час. Ул. Сретенская, 4\13, вход со двора.
	2012.10.18/ :-)/ Вячеслав Рассыпаев
	Та бачите, Максиме, я ж тоді слухав Різника та Савіну - просто пан Олександр "уломав" мене зайвий раз покинути ліжко; з вами та Оленою зустрівся випадково. Сподіваюсь завтра прийти на "Каштановий дім", хоча при всіё повазі до Андрія Грязова нема ніякого бажання чимчикувати тими ж самими вулицями - мета не виправдовує енерговитрат. Вірші спочатку пишу у чернетці (є в мене енний блокнот), потім набираю їх у Ворді і потім копіюю та вставляю у поле на тому чи іншому сайті.
	2012.10.17/ Купил в супермаркете дыню – домой не допёр.../ Максим Меркулов
	Славко, куди це ви тоді зникли? Я думав, ви до нас на вечір прийшли, щось почитаєте своє. Скажіть, ви записуєте власні вірші чи відразу по пам'яті викладаєте їх на сайт?
	2012.09.07/ Зоиловой мензурке/ Профи
	Надеетесь, что написанное Рассыпаевым "навеки останется в пределах этого интернет-ресурса"? А зря. Рассыпаев уже лет 10 как член НСПУ, у него полно публикаций, он с успехом выступает на поэтических фестивалях. А что до психики ценителей искусства, так она у подлинных ценителей давно закалена такими продвинутыми брендами, в основном российскими, по сравнению с которыми и Рассыпаев с его параноидальным индивидуализмом, и Бильченко с оголтелым популизмом и саморекламой, и переначитанная графоманка Брагина - вполне добропорядочные продолжатели второсортных литературных традиций...
	2012.09.06/ Мензуре Зоили/ Вячеслав Рассыпаев
	Ну так подайте личный пример талантливой поэзии.
	2012.09.05/ «Меньше жри: проблемы будут – знаешь сам...»/ Мензура Зоили
	Знаете, Вячеслав, за короткий срок пребывания на этом сайте мне довелось свести знакомство с целой армией бездарных рифмоплётов. Но по уровню бредовости написанного вы затмили их всех. И Брагину, и Бильченко, и шароварщиков, пишущих на так званом украиснком языке. Мне даже страшно вообразить, что творится в вашем сознании. Есть надежда, что ваша писанина навеки останется в пределах этого интернет-ресурса, дабы не калечить психику ценителей искусства.
	2012.06.06/ А мені поезія Юрія подобається/ Максим
	Деякі його вірші я вже знаю напам'ять. Хоча наврядчи я зміг би з ним зійтися як людина з людиною - характер у нього був непростий, це просто в поезії він такий інфантильний... Вітаю вас з успіхом на фестивалі! Хоча знаєте, організовувати такі заходи влітку... Краще вже восени - оце справді врожайна пора для літераторів. Тоді зустрінемося на наступному "Каштановому домі".
	2012.06.05/ МП-833/ Вячеслав Рассыпаев
	Про смерть Юрія Крижановського, звісно, знаю. Він себе, м"яко кажучи, не беріг... Женя сумує - це само собою. Мені він, щоправда, не був близьким ні як поет, ані як людина... втім, нехай упокоїться його душа. До Миколаєва я їздив на поетичний фестиваль "Ватерлінія-2012", куди заздалегідь послав три своїх МП (482, 775 та 817). Навіть посів третє місце серед фіналістів. Сама процедура дістатися туди поїздом, та ще влітку - ті ще тортури, тому належної уваги всім заходам фестиваля я приділити не зміг (ну і ясно, що думав лише про своє - внаслідок чого ходив якимось відмороженим). Однак організатори зробили все, щоб ця подія справила на поетів незабутнє враження. Щодо Корчуватого... Розумієте, Максиме: тут я пройшов один кілометр до вокзалу, зайшов у свій вагон - і все. Та й реальні водії віддали б перевагу потягу, який принаймні безпечніше за подорож за кермом по численних вибоїнах. Ну, а Корчувате хоча й у сотні раз ближче за Миколаїв, - мені туди просто СТЫДОБИЩЕ їхати пасажиром.