укр       рус
Авторов: 415, произведений: 43992, mp3: 334  
Архивные разделы: АВТОРЫ (Персоналии) |  Даты |  Украиноязычный текстовый архив |  Русскоязычный текстовый архив |  Золотой поэтический фонд |  Аудиоархив АП (укр+рус) |  Золотой аудиофонд АП |  Дискография АП |  Книги поэтов |  Клубы АП Украины |  Литобъединения Украины |  Лит. газета ресурса
поиск
вход для авторов       логин:
пароль:  
О ресурсе poezia.org |  Новости редколлегии ресурса |  Общий архив новостей |  Новым авторам |  Редколлегия, контакты |  Нужно |  Благодарности за помощь и сотрудничество
Познавательные и разнообразные полезные разделы: Аналитика жанра |  Интересные ссылки |  Конкурсы, литпремии |  Фестивали АП и поэзии |  Литературная периодика |  Книга гостей ресурса |  Наиболее интересные проекты |  Афиша концертов (выступлений) |  Иронические картинки |  Кнопки (баннеры) ресурса

Фильтры: Все персоналии со всеми статусами
абвгдежзийклмнопрстуфхцчшщэюя
Сергій Негода RSS

Книга гостей автора

Поля с отметкой * обязательные для заполнения. Введение кода подтверджения является элементом защиты от спама, который рассылается електронными роботами в книги для гостей

Код подтверджения:
Введите код подтверджения: *
Имя: *
Город:   
E-mail:   
WEB:   
Тема: *
Сообщение: *


2007.06.22/ інтелектуальний недогруз для Тимка/ Cергій Негода
Тимко, ти вирішив мене тестувати на почуття патріотизму? Так само як і я, і декотрі українські літератори,  і ми всі сперечаємося щодо свого подальшого культурного середовища, про це і літератори інших країн сперечаються, і вони дбають про власне масове культурне середовище.  Я себе уже не вважаю учасником маскульту, я не вважаю себе ні «західняком», ні «східняком».  На мою думку, є просто я, є просто нова мода на недавно забуте старе радянське, що майже тотожне російськомовному середовищу. Для мене особисто у творчості є комунікаційний тягар невизначеності щодо мов. Я останнім часом схиляюся до неідеологічної мови, яку записую у вигляді цифр, це для того щоб бути зрозумілим у будь-якій точці всесвітньої мережі.  В основі нашої суперечки з тобою є стратегічний невирішений вузол проблем людини та всесвітньої мережі. Тимко, ти розумієш, що  вже ідеться мова не про те, аби щось просити у когось, чи у якихось структур для поліпшення українського мовного середовища, мова йде про зменшення податкових навантажень на українську книгу, розумієш, у нас в державі домінує   несприяння українському книговиданню...
Тимко, зараз актуальне шекспірівське питання: «бути  мені літературним «виродком» у цьому середовищі чи бути таким, як масова культура?»
Моя відповідь на твоє майже офіційно – державне  запитання повинно дати все наше культурне середовище. Я тобі пропоную таке запитання:  Яку комунікацію ми обираємо на цьому сайті?  Виключно українську, міжнаціональну чи слов’янську? Знаючи тебе, я напевне, відкину усі свої внутрішні сумніви, і  таки визначуся в ідейному плані.  Я не проти творити  виграшну комунікаційну мережу для усіх літераторів з будь-якого мовного середовища.  
Тимко, ти про маскульт в літературі запитай у тих, хто маємо більший досвід у виданні власних книг, наприклад у сучасних українських письменників, яких зараз читають, В. Медвідя, Пашковського, Діброви, Ульяненка, Забужко, Процюка, Іздрика, Прохацька, Єшкілева, Матіос, Федька, Бондар-Терещенка та інших. Вони входять до вузького кола спеціалістів з сучасної української літератури, вони залишаються  альтернативою в українській культурній локалізації на теренах всесвітніх комунікацій. Однак, я ще дивуюсь цим стійким митцям.
Тимко, ти знаєш, що ще не зникли коректори та імітатори всесвітніх комінкацій, проте  чомусь вони поховалися. Справді, зараз втрачається культура мови. Користувачі мереж постійно імітують себе у мові. Ними створена  нова інтернетівська мова. Одна з причин цього - інтернетівська субкультура. Тепер стало модно писати неграмотно, навмисно порушувати всі правила граматики - такий спосіб імітаційного самовираження. Створено навіть альтернативну мову "падонкофф" – це звісно, культурне маргінальне явище, але воно чомусь дуже популярне серед  поетів-імітаторів  та літераторів-юзерів, навіть серед інтелігентської молоді. Це є масове культурне середовище.

Тимко, я віддаю собі відлік у певній умовності мережової культури. Літературний процес у всесвітній мережі надзвичайно різноманітний, багатогранний. Є в ньому один недолік в локалізації територіальній і мовній. Львів живе своїм літературним життям і вариться у власному соціумі. Токіо живе своїм літературним життям і теж вариться у власному соціумі.  А що тоді говорити про Вінницю, Дніпропетровськ, Миколаїв, Луганськ, Харків? Відсутня єдина мова для розуміння  інформації в будь-якій точці мережі, тому для юзерів потрібні перекладачі. Наприклад, чому на цьому сайті відсутня поточні літературні новини, які б подавали бодай калейдоскопічну уяву чи зріз тижневих літературних новин в Україні і поза нею? Це також є важливою проблемою  масової комунікації в сучасному літературному житті України. Без її вирішення я приречений залишатися маргіналом світової літературної цивілізації. Для мене завершуються чергові випробування в українській куль¬турі (літератури зокрема). Я маю маленькі творчі здобутки і ще більше маю невирішених художньо-естетичних проблем, що дивним чином залишаються пов'язаними з існуванням на українському грунті. Від того, як я зможу їх вирі¬шити, залежить успіх трансцендентного напряму у мистецтві і його перспектива на майбутнє.
Тимко, я  вкотре ходжу циклічно, по колу, розпочинаю свої чергові «сто днів самотності» ради одного вірша.  А чи ти сам тепер живеш  повноцінним буттям в  мережі цілої європейської культурної цивілізації? А чи ти на свої стратегічні  питання шукаєш відповідь. На жаль, у мене літератора-маргінала, якого відкинутого на узбіччя головної магістралі української літератори, немає перспективи… Мені здається, я читаю не тому, що я критик, а тому що я  хочу мислити і живу прочитаним. Прочитане мною завжди продумується, а побачене часто зникає і не отримує продовження у творчості і статтях.  Які причини такого явища?

2007.06.22/ під груз маскульту від Sergejа Negody/ Тимко
Yes, Sergey!!! У цьому тисячолітті  потреба в серйозній літературі відпала. Навіщо ти пишеш cерйозні вірші та ще українською мовою?  У суспільстві скоро залишиться місце для «маскультури», переважно іншомовної.  Sergey, зверни увагу, на цьому сайті домінує масове російськомовне культурне середовище, що, в принципі спостерігається по всій Україні. Чому ти вивішуєш на цьому сайті тільки ті вірші, які пишеш в силу своєї інерції на рідній мові, можливо, ти чиниш опір російськомовному середовищу?
Sergey, прошу навести декілька міркувань про власне твоє мовне літературне. Успіхів тобі у творчості.
2007.06.21/ Дякую за такий перезагруз / Cергій Негода
Тимко, щиро дякую за  маленький аналіз моїх маленьких здобутків. Тимко, мені  здається, що я не такий міфічний  письменник, за якого ти мене сприйняв. Я наприклад, погоджуються із тим, що поділ на літературні покоління є неприродним явищем літературного процесу, однак,  я дуже далекий від прямого включення в масив категорій естетичного саме колективних здобутків літературних поколінь. На мою думку, я самостійно обрав для себе  власну матеріальну культуру, самостійно вибудував    «тиху»  стратегію творчості. Проте, я внутрішньо вільний від будь-якого  літературного покоління, і при неабиякій творчій настирливості пропагую   літературні смаки, а саме набутки трансцендентного  напряму в літературі. Я навіть вважаю себе посереднім представником цього  способу  творчості.
В трансцендентному  напрямі освоєння літературою суспільного буття  не стоїть так вже гостро проблема діалогу між літературними поколіннями.  Я  так просто дозволяю собі, звичайному літераторові, (чи всій нашій групі літераторів, зокрема, поетичній групі «ЛІРИКИ Т»  чи  «БЛОКу12»), почуватися  самодостатнім, що не переймаюсь літературними інтересами інших митців та їхніми літературними феноменами. В  цьому я дуже близький до межової ситуації  в житті «загубленого українця» у себе на Батьківщині.  Для мене важливо не перейматися станом  речей чи моральним середовище  у  наших розпіарених кланах літературних феноменів.  Я сам в собі  об’єднуюся, а вони хай собі об'єднуються на здоров’я. Я собі займаються своїм  процесом творчості.  Я  володію своїм, унікальним мисленням.   Щоправда, я входжу  до творчих середовищ  не за принципом «заробити на чомусь копійку»,  і не за принципом аби у когось було гірше, а  за принципом  внутрішнього експерта: пошук спільних інтересів і якості в літературі. Зараз я  живу в літературі автономно,  чим і користуюсь, щоб міцно закласти свій  внутрішній «грунт» для здорової літературної конкуренції зі мною у різних літературних середовищах.
Тимко, ти просто поцілив у десятку  своїм  маленьким резюме про мою творчість. Я для  тебе, зауважу те, що в сучасному літературному середовищі є ще найяскравіші творчі особи, ніж я, це своєрідні «двигуни» літературного процесу «2000-ів» Серед них багато поетів на цьому сайті, Юлія Броварна, Марина Ельстер-Акімова,  Марина Матвєєва, Олексій Торхов, Костя Реуцький, Леонід Борозєнцев, Саша Кабанов.
Я з дев’яностиків,  ми «варилися у власному соку», проте у нас зараз є свій, креативний потенціал сьогодення. Розумієш, нам, молодим митцям,  представники попередніх поколінь не продиктували свою ідеологічну парадигму, ми склали  власну, суто внутрішню концепцію  творчості (добру чи погану – зараз для мене це питання вторинне, бо оцінку нам дасть тільки час).
Взагалі, для внутрішнього осягнення творчого процесу часова кон'юнктура не вимагає появи чогось нового, вона вимагає просто вільного володіння мовним матеріалом. В тому, чи з'явиться в наш час щось нове, у мене досить багато сумнівів. Питання в іншому: як внутрішньо  розпізнавати нове слово у літературі, де це нове слово зараз народжується, як допомогти йому виживати через комунікацію, і де житиме і чи ствердиться нове слово у майбутніх комунікаціях? Я сьогодні можу  сказати собі, мій інтелект – це  важка проблема для нашого «надто-прагматичного» суспільства,  адже моє суспільство не застосовує мою творчість, я зараз – ніде. Я – вільний митець. Отже, я сам у собі, тому  нікому не потрібний. Мені і моїм колегам-митцям приходиться бути  в даний час творчо  не включеними в переходову добу,  хоча я цим глибоко не переймаюсь, для мене це означає залишатися  внутрішнім, тобто самим собою. Це дає мені змогу внутрішньо розвиватися шукати себе самого,   накопичувати власний досвід, долаючи поточні творчі проблеми. Я без  надії сподіваюсь на те, що збагну усі свої граматичні недоліки та креативні помилки, і моє творчо збагачене і вільно вибудоване сьогодення  в літератури дасть урожайні зерна для наступного митця. Найголовніший мій здобуток в тому, що я ствердився у новому літературному напрямі, у дружній, креативній літературній команді. Це мій внутрішній успіх, хоча він і часовий, але необхідний для мого подальшого творчого росту.
Ще раз, дякую тобі, Тимко. Будьмо.
2007.06.17/ груз на Негоду/ Тимко
Сергію, я дещо таки зрозумів в твоїй творчості, ти не оглядаєшся  назад в класику, а це і не викликає у мене великого суму, я без  жодної сльозинки чи ностальгії про 60-80-і роки.  Ти просто відсторо¬нившись від особистої заангажованості( або навіть міфічності в літературних колах) зосереджуєшся  на мовних  подіях  в  літературі, часто висловлюєш без власних літературних сим¬патій чи антипатій.  Ти часто схильний грати мовою, що це так, то у мене сумнівів не має, і твої літературні іграшки є більше процесом нелегкого пошуку в мові свого загубленого драматичного дитинства. У 2000-чні роки, у твоїй творчості стаються значні зміни, які не наважусь зараз назвати літературними   явищами, а саме в твоїй творчості домінує мистецький експеримент у мові, це що своєрідна містифікація або напівсерйозна гра заради чого?  В результаті  цієї гри –у тебе немає жодного твору-явища, як це можна назвати, невже бездарна гра приведе тебе до повного програшу. Проте у твоїх ліричних творах виникає  особлива духовна боротьба з самим собою, яка може завершитися тим, чим і повинна буде завершитися: кожен з творчих істот у твоїй фізичній оболонці залишиться при своїх інтересах. Мені, здається, що ти повенен втомитись римувати і писати, і саме зараз, і більше  сприймай мову,  як  тягучу речовину. Але  мова поета - це  власний вирок у бездарності.  Коли ти навчишся красиво нею оперувати?
Ти із сучасних літераторів знайшов для себе своєрідну духовну нішу, в якій вільно почуваєшся, але мені здається що тобі зараз не комфортно, тобі не терпиться  «чудити» словом. Тебе не треба розуміти по класичному. Я відношусь до твоїх текстів, як до  казусу,  винятку у літературі, можливо, ти в своїй стихії,  ти очолюєш цілий полк лирічних «виродків», проте серед  цих виродків, ти  є досить цікавим представником свого «загубленого» у  літературі покоління.  Якщо старі люди себе остаточно знайшли(видрукували ліричний неліквід в десятках книг) і вже нічого не хо¬чуть змінювати в собі, то ти з собою  нічого не  можеш вдіяти, стараєшся розуміти смисли для себе – ти завжди з почуттям внутрішньої переконаності в особистій унікальності, а це в майбутньому зреалізується у занесенні твого імені в книгу нікчемних нездар, чому  ти і далі не видаєш своїх «мертвих книг», невже, сенс ненадрукованих книг  вищий, чи хіба ти перебуваєш  в авторській терапії перед страхом самотності і майбутнього небуття. Яка тоді твоя талановита чесність перед часом і літературою? Успіхів тобі у творчості.
2007.06.16/ Поезія народжує не уявлення, а смисли:/ лірик ЛУРІЯ
Це слова відомого психолога А.Р. Лурії: “Поезія народжує не уявлення, а смисли: за образами криється внутрішнє значення, підтекст; слід абстрагуватися від конкретного образу, щоб зрозуміти її переносне значення, інакше вона не була б поезією”  Дерзай Сергію.
2007.05.30/ Буду очень богатым/ Сергей Негода
Марина, ответь на вопросы Нодара Ношалидзе, очень тебя прошу? Мне интересно твое мнение и твои взгляды на то, что есть современная литература? Спасибо.
2007.05.28/ Богатым будешь!/ ММ
Сережа, прости, что не узнала тебя на своей стринице. Богатым будешь. Относительно "Фемины-альфы" и БЛОКА12 можно и не отписываться, я привезу ее с собой в Винницу 9-го и дам вам ваш авторский, вы там все трое есть. ТОгда все сам увидишь, заценишь и проанализируешь.
С теплом, М
2007.05.01/ тема/ Н.И.
Сергей, спасибо за поддержку,  к личным нападкам отношусь с юмором, чего и всем желаю.  :-)
Интересное стих-е ты опубликовал, с удовольствием прочитала, появляйся чаще!
Читал письмо Торхова? Вот матёрый человечище!
2007.04.22/ LОVEць ВІННИЦЬКИХ ДУШ/ М.Ш.
Потрібно мати неабиякі витримку та силу волі, аби примусити себе дочитати до кінця те, як Негода "йде убогим бульваром блукати" і щось там ловить, ловить, ловить... 8-)
2007.03.31/ О ЛИСТЬЯХ/ SN
Андрей, еще раз спасибо за посылку. Американский журнал  ЛИСТЬЯ сделан очень стильно. Передай спасибо от всех ЛИРИКОВ Т  редакторам этого художественного издания.

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13

Концепция Николай Кротенко Программирование Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2023 © Poezia.ORG

«Поэзия и авторская песня Украины» — Интернет-ресурс для тех, кто испытывает внутреннюю потребность в собственном духовном совершенствовании