Игорь Федчишин

Книга гостей автора

Поля с отметкой * обязательные для заполнения. Введение кода подтверджения является элементом защиты от спама, который рассылается електронными роботами в книги для гостей

Код подтверджения:
Введите код подтверджения: *
Имя: *
Город:
E-mail:
WEB:
Тема: *
Сообщение: *

	2011.01.30/ Замість прологу/ Читачка
	Шановний авторе, біль в українській мові - чоловічого роду. У вас жіночого. "одну дав біль". "Водневих звіряток" я не уявляю. "Одну дав долю"?-  не згодна. Хизуєм - хизуємося. Збіги приголосних постійно, однакових часто. Наголоси гуляють, як заманеться - хронічно. По кожному тексту зауваг...тьма. Успіхів. "Біль" виправив, спасибі. "Водневих звіряток" - у мене немає такого виразу. Щодо того погоджуватися зі мною, чи ні - ваше право. Якщо ви не погоджуєтесь з тим, що людські долі мають спільну складову, то їх думки аж ніяк не можуть бути одинаковими, і жодна з них не є, на мою думку, об"єктивною. Дякую все ж за уважний перегляд.
	2011.01.14/ Вона - ві всім! Вона - завжди!/ земля
	Чудовий вірш на зразок Сосюри! Ви -непересічний український поет! Дякую, Земле, і за попередні коментарі теж.
	2011.01.14/ Я притулив долоні до вікна/ Юрий Зозуля
	...як на долонях цих - незашкарублая душа! вітаю, що гледиш її й бережеш. Душа незашкарубла, та у ранах - тривожні вісті знов її таранять. Дякую, Юрій, за підтримку!
	2011.01.10/ про..."самі лягають на папір"./ Автор
	Шановний Ігоре... Треба, щоб "рука таки піднімалася"- задля розвою творчості. Стверджувати, що як написалося, так хай і лишається (з наголосами неправильними, зокрема) - лише свідчити про... незрілість свою, як автора. Праця...і ще раз праця. Гармонії Вам! Спасибі, друже. Я таки час-від-часу повертаюсь, стараюсь, але кожен вірш писався під якимсь поривом, що наче частоти хвиль і не завжди вдається зайти на них знову. Слава Богу, електронні носії відносяться до цього терпеливіше.
	2011.01.08/ Завмер Хрещатик/ земля
	Спецназ= Хрещатиком Крокує, по-російськи! НЕ ПЕРЕВЕРШИШ! Уся Україна почала "крокувати по російськи"
	2011.01.06/ Знесилені болем Планети/ земля
	Чудовий вірш. Пересилаю свій Новорічнтй привіт та побажання щастя , а головне здоров'я. Не переставйте писати. Ваші вірші сповнені душевних переживань. Мало хто тепер так пише. Рими, ритми, наголоси, все це, як на мене, другорядне! Дякую, Земле! Вітаю і Вас з новорічними та Різдвяними святами!
	2010.12.24/ З Новим Роком/ Тамара Дяченко
	Вітаю Вас з  Новим Роком, Ігоре!           Хай щастить! Спасибі, Тамаро! З Новим роком та Різдвом Христовим!
	2010.12.24/ Я вернувся до вас через років імлу/ земля
	Як завжди, пречудові душевні думки. Заторкує душу. От якби ще наголоси та граматику підправити. Є вірші, які народжуються десь всередині мене і самі лягають на папір, а після їх написання рука не піднімається щось змінювати. Вибачте!
	2010.12.12/ «Що таке віра?» - діда запитав/ земля
	Гарного діда ви  мали, пане Ігоре. Мудрі слова говорив та і вас навчив. Дякую, Земле!
	2010.12.11/ настанови ластівчині/ Читач
	"Зозаду підіпхає". Лише один перл. :) І читати не хочеться. От якби ніхто не пхав "зозаду", та вичитувати тексти.