София Крымовская

Книга гостей автора

Поля с отметкой * обязательные для заполнения. Введение кода подтверджения является элементом защиты от спама, который рассылается електронными роботами в книги для гостей

Код подтверджения:
Введите код подтверджения: *
Имя: *
Город:
E-mail:
WEB:
Тема: *
Сообщение: *

	2012.07.18/ Там, де гріються ружі на білім причілку вікна/ Ігор Федчишин
	Щемний вірш, свята тема...
	2012.06.23/ Коли була я сонцем і вчилася літати/ Ан. Криловець
	Які гарні часи (чи позачасся) Ви малюєте! І як гарно!
	2012.06.23/ )))))))/ Софія Кримовська
	Дякую красно!!!!! Цьом усіх!!!! Приємно так!
	2012.06.05/ У слові заплуталась, ніби в сорочці/ Максим
	Софіє, ви у слові не плутаєтесь. Ви у слові князюєте. Не треба прибіднятися.))
	2012.06.05/ Дід вирубував сад/ Максим
	У вас тут, я бачу, представлені три покоління, зубожіння, деградація, і духовне відродження людей. Найбільше мені сподобалася третя, остання частина. Особливо "ручки-криленьки". Успіхів.
	2012.06.05/ Дід вирубував сад/ Ігор Федчишин (Борода)
	Як по Шевченку, Софіє - той мурує, той руйнує...Може вже й закінчиться та пора руйнувань. Сильний вірш з таким обнадійливо-стверджуючим закінченням!
	2012.06.04/ Друзям!!!!!!!!!/ Софiя Кримовська
	Дякую красно, Раєчко, Василику, Тамарочко, Василику, Олексіє!!!!!!!!!!!!!!
	2012.05.13/ Умань/ Рая
	Гарний вiрш!
	2011.12.26/ Сіє густим дощем/ Василь Кузан
	Сильний вірш, Софіє. Бажаю тобі не сумувати по-справжньому і бути щасливою в Новому році!
	2011.10.26/ Тоді світало довго, майже тиждень/ Гонта
	Моя солодка, скільки руйнували твоє життя і кидали зі скелі, а ти одначе під фортечним валом чужинцю, як своєму, м’яко стелиш.