Наталья Шульськая

Книга гостей автора

Поля с отметкой * обязательные для заполнения. Введение кода подтверджения является элементом защиты от спама, который рассылается електронными роботами в книги для гостей

Код подтверджения:
Введите код подтверджения: *
Имя: *
Город:
E-mail:
WEB:
Тема: *
Сообщение: *

	2008.12.24/ Ти з мене витечи/ Олександр (Столиця України)
	"Ти з мене витечи до дна. Мінорно так не капай. Страшно. Я в осінь гратимусь одна Таку сльозливо-сумнопташну." Тільки те і роблю, що цього дня захоплено відгукаюсь на метафори та деякі інші тропи. А якщо вони вдалі - то як же не відгунутись? Такого епітета ще не чув. Дякую - знатиму, що вже такий існує. Гарний, сумний, як ота пташина, з суму якої він почався. Красивий. "Чужим на вітрі роздягнусь, Та тільки не віддамся тілом, Душа тріщить все хрусь та хрусь, Як маятник знесило." До тіла скільки вже рим і яких я тільки не бачив... В даному випадку перша половина рими хай і дуже відома, але ж друга... Ця - не зовсім. Про другу пару рим не кажу. Підібрана гарно. Не примітивно. "Пробач, що зайцем я біжу, Сховавши очі карі в п'ятках, В волоссі дощ гуде жу-жу, Пробач, малятко. Коли оглянуся назад, Пройди. Не звинувачуй... Летить у вирій голий сад... А вірші листям плачуть." Закінчення ефектне. Взагалі я звик до іншого наголосу у іменника "вірш" у множині, але знаю, що прижився і інший, трішки вплинувши на остаточний смисл. Ефектне закінчення. Можна було зробити його кращим. Але ж вірш не мій - ото і мовчу. Творчих Вам успіхів, шановна Наталко. Я сьогодні бачив Ваш візит - ось і завітав. Не сваріться, якщо мій відгук для Вас був небажаним. Вірш цікавий, гарний, наштовхує на творчі роздуми. Ось і поділився ними.
	2008.12.19/ Людмилі/ Наталка Шульська
	Дякую, Людмило. Напевно, ви маєте рацію, оскільки самі пишете пречудові вірші і тонко відчуваєте слово. Правда, що у кожного і свій смак... а Тій, що читала вірш, теж дякую за пораду і увагу до моїх писаних речей.
	2008.12.18/ Тій, що читала вірш/ Людмила
	А чи не вважаєте ви, шановна читачко, що автор повинен інколи використати й простий образ, який найкраще підходить до описуваної ситуації,а не завжди ганятися за штучно надуманим, аби лишень вгодити вимогливо-вередливому читачу. У кожного ж свій смак.
	2008.12.16/ В бокалах повік/ Та,що читала вірш
	Наталко,на мою думку, в  цьому вірші порівняння з шоколадкою дешево і по- дитячому звучить.
	2008.12.10/ В бокалах повік/ Тарас
	Привіт, Наталя! Мені дуже сподобався твій останній твір. Спробував уявити собі під нього відеокліп, але... не вдалося: твої образи виходять за межі візуа-, аудіо-, і тактильних відчуттів... треба дешифровувати їх комплексно, інтуїтивно... Чекаю на народження твоїх нових творів!
	2008.12.03/ З привітом/ Людмила (Луцьк)
	Привіт, Наталочко! Нарешті і я побачила твої вірші тут. Вони супер (ти ж знаєш)! Продовжуй в тому ж дусі. Здоров"я твоїй музі :)
	2008.11.21/ Відповідь/ Наталка Шульська
	Щире дякую!!! Ви не дешево-чоловічнісна істота, коли умієте відчувати поезію. Це не все не я - це МУЗА у мене така особлива!!! А на пиво обов'язково - при першій нагоді у Києві!
	2008.11.21/ Респект/ Дешево-чоловічнісна істота (Київ)
	Висловлюю свою щиру повагу за своєрідне бачення багатьох речей, яких ми навіть не помічаємо. Я теж часом погрався би в сльозливо-сумнопташну осінь, але не знав, що можна! І підтягнув би ближче небо, як би знав, що так можна! І не знав, що літній дощ може скрипіти роком! Дякую тобі за те, що відкрила очі на такі не доступні раніше речі! Від тебе віє свіжістю! привіт Музі! P.S. Коли-небудь,Веснянофілко, сходимо з тобою на пиво!
	2008.11.18/ Відповідь/ Наталка Шульська
	Дякукую, Інно.
	2008.11.18/ Потисну тобі правицю/ Інна (Тернопіль)
	Слово "скучапи"-росіянізм.