Роман Коляда

Книга гостей автора

Поля с отметкой * обязательные для заполнения. Введение кода подтверджения является элементом защиты от спама, который рассылается електронными роботами в книги для гостей

Код подтверджения:
Введите код подтверджения: *
Имя: *
Город:
E-mail:
WEB:
Тема: *
Сообщение: *

	2009.05.15/ інструмент/ Юлія
	Без попередньої підготовки (як на мене) грати можна. Потребує звичайної настройки клавіш (обіцяють невдовзі виконати моє прохання). Про всяк випадок у нас є ще один інструмент, звичайний, "Україна".
	2009.05.06/ інструмент/ Коляда
	Ідея цікава, та й бажання грати у мене є практично завжди :) А можна докладніше про експонат, у якому він стані? Бо трапився мені нещодавно рояль мегастародавній. Звук хороший, а механіка така, що грати без попередньої підготовки неможливо...
	2009.05.05/ концерт/ Юлія
	Дякую за запрошення! Довго була відсутня у цих краях. Довго не заходила на Вашу сторінку. Не помітила вчасно. От і з запрошенням Вас до нас у Ворзель намагаюся підготуватися як слід. у мене виникла шалена ідея: провести цей концерт на музейному експонаті - старовинному фортепіано кінця 19 століття. Як воно звучить!!! Камерна обстановка, глибокий гарний інсрумент, Ваша музика... Займаюся питанням підготовки самого інструмента. Бюрократичні моменти. Головне, аби у Вас не перегоріло бажання.
	2009.03.31/ Ця музика.../ Коляда
	26-го на концерт прийдете?
	2009.03.30/ Знову про звуки/ Юлія
	Це все музика...
	2009.03.30/ Ой.../ Коляда
	Ви мене просто загнали у червону фарбу по маківку, пані Юліє...
	2009.03.29/ Словом про звуки/ Юлія (Ворзель)
	*   *   * Я потребую звуків цих, маестро! Для мене так ніхто іще не грав. Збирає вітер за вікном оркестр З дерев, і листя, і високих трав. Вплітає тиху радість і тривогу, Високий трепет, тугу, біль і щем… Ти грай, маестро, я іще нікого В душі не йменувала королем. Чи здатне слово так? А звуки можуть! Лише впусти – і музика знесе… Як дивно: ні на що вона не схожа, І – одночасно – схожа на усе.          29.03.09.
	2009.03.11/ подарунки/ Коляда
	сьогодні маю три подарунки: перший з самого ранку - сонце в небі! другий - щойно зазирнув у гостьову, побачив Вашого зворушливого листа і чудову "логічну присвяту" третій - пішов на вашу сторіночку і відкрив для себе Вашу поезію, ще не все прочитав але от наприклад "очікування" - дуже вразило. Відтак, дякую Вам на добрім слові. Мене дуже тішить, що Вам подобається моя музика. Ви вже були на моєму сайті, а отже ви знаєте, що окрім "бутлегів" "Трініті" і "Беззахисна ніжність" у мене вже вийшов один офіційний диск і на підході другий. Тож Вам ще буде що послухати :) щодо концертів - дзвоніть, будемо розмовляти. Мо" до чого й добалакаємось.
	2009.03.10/ блукати клавішами в пошуках акорду.../ Юлія Бережко-Камінська (Ворзель, Київська область)
	Яка несподіванка, знайти Вас так поруч! (мої вірші також є на цьому ж сайті). Вже минув рік, як я живу Вашою музикою (про вірші і не здогадувалася). Відвідавши Ваш концерт у Будинку вчених, придбала диск, який став моїм улюбленим, настільки гармонія Вашого світобачення і його вираження мені близька. Навіть, коли пробую сама виразити свої настрої через фортепіанну музику, відчуваю, що йду за Вами. До речі, Ви виступали в Будинку вчених тоді із Алесею Алісієвич, яка через декілька днів приїхала із концертною програмою до нас у Ворзель у Центр культури "Уваровський дім". З того часу мрію, що колись і Ви у нас побуваєте, якщо це буде для нас доступно... Ваша музика надихає до творення, у моєму випадку - нової поезії. Рядки, які я Вам дарую, прямий наслідок впливу Вашої "Беззахисної ніжності". Тому вважаю цілком логічним присвятити цей вірш Вашому надзвичайно тонкому і ніжному доховному світу. З повагою. *   *   * Вечір над нами схилився туманний, Осінь вичісує ліс до листка, Свічка тремтливо танцює хитка, Дихає музика фортепіанна. Тихо й порожньо у залі святковій, - Все відзвучало, усе відгуло, Ледве помітно виблискує скло, Звуки танцюють на нім кольорові. Дивно – ти поруч... На руку щокою Ліг. Не знеслав мене і не звелич. Дихає музика. Дихає ніч. Дихає ніжність між мною й тобою. Як же все тонко. Як несказанно! Дотики звуків – усе мимохідь. Зала порожня. Свічка тремтить. Дихає музика фортепіанна.       6.02.09.
	2008.04.03/ Дякую й вам на добрім слові!/ Коляда
	А з приводу банальності... Іноді краще висловлювати хоч якось, аніж надто довго думати як висловитись. Бо без зворотнього зв"язку ніяк:)