Виктория Литвак

Книга гостей автора

Поля с отметкой * обязательные для заполнения. Введение кода подтверджения является элементом защиты от спама, который рассылается електронными роботами в книги для гостей

Код подтверджения:
Введите код подтверджения: *
Имя: *
Город:
E-mail:
WEB:
Тема: *
Сообщение: *

	2009.04.27/ втіха/ Світлана Залізняк
	Продовжу. Прочитала статтю Василя Дробота "Из опыта общения со словом и написания стихов". "Стихотворение - дом для души, оно должно быть написано так, чтобы душа захотела в нём жить". ХТОСЬ ту писав нижче, що ваші вірші хочеться мати у собі. Це - найліпша оцінка.
	2009.04.27/ ...для кого я - глина.../ Світлана Залізняк
	"Отого , для кого я - первісна глина"... А для нас хтось був першим гончарем... У мене є поезія "Я - біла глина..." тут. Цікаві твори ваші, радуйте нас!
	2008.06.11/ ваши песни кто то поет/ люда (Киев)
	как вы смотрите на то чтобы ваши песни пела какая то муз група. Например мы. Меня зовут люда. И еще в моей муз грпе будет люба. Мы вместе учимся в академии. Она певица а я актриса. Вообщем живем и веселимся и постараемс зарабатывать на  музыке.\\жду письма мой моб тел 80974006758 люда
	2008.01.11/ Подорожньому :)/ Віта Литвак
	І вам дякую за гарний відгук :) Приємно "ділитися" :)
	2007.12.30/ Гарно/ Подорожній (Бровари)
	В казку сховаю носа, казку сховаю вдома... Сподобалося. Дійсно справжня поезія, якої так не вистачає... Дякую.
	2007.12.10/ (:/ Віта Литвак
	дякую за гарні відгуки :)))) і за майбутню рецензію ;))))
	2007.12.10/ :)/ lola
	Казку про дівчинку Віту можна було б почати,як і зрештою, продовжити, як починається і продовжується казка про "Алісу в країні чудес".У них схожі очі та любов до котів.Та й вірші Віточкині нагадують мені отой колодязь, у який можна не падати, а летіти...і знайти стільки див!Ці вірші пухнасті,з присмаком дитинства і казок.Коли з'явиться Твоя книжка,я обов'язково напишу на неї рецензію:).Отак.
	2007.12.06/ гарні вірші/ хтось
	"трава в якій качається твоя правнучка моє волосся"-дуже гарно! І загалом Твої вірші не просто читаються, а вливаються в серце.Їх хочеться мати у собі. Дякую,що вмієш відчувати не лише за себе...