Фильтры: Все персоналии со всеми статусами |
абвгдежзийклмнопрстуфхцчшщэюя |
Книга гостей автора
Поля с отметкой * обязательные для заполнения. Введение кода подтверджения является элементом защиты от спама, который рассылается електронными роботами в книги для гостей
2009.10.19/ Остання хвилина скупа на слова./ Тетяна Дубина | |
Чесно кажучи, чим більше Вас читаю, тим більше подобається) Дуже вдала форма, ритм... До кінця вірша посилюється ніби реальне відчуття надриву. Супер! | |
2009.10.19/ День – на іншому боці штори: / Тетяна Дубина | |
Просто, лаконічно, але гарно та зі смаком) | |
2009.10.19/ А ночами туга така – / Тетяна Дубина | |
"передчуття Схожі на сталактити" і "осінь..кульгава" - це просто чудові метафори. | |
2009.10.19/ Жовтень підступно теплий:/ Тетяна Дубина | |
Дуже гарно, не "підступно" теплий віршик... | |
2009.10.16/ День – на іншому боці штори: / Світлана Козаченко | |
Як чудово! Без перебільшень. Дякую. | |
2009.10.03/ Роману/ Юлія | |
Ну, звичайно ж, - болем! Уже помітила і так і знала, що хтось зробить зауваження. Спасибі за прискіпливість! (Корисну). Що робити з ліхтарями? Треба подумати. І щодо аритмі-поліритмії погоджуюсь. Сама відчувала якусь неув`язку. Але хто підкаже краще доброго музиканта? Ваш варіант приймається! | |
2009.10.03/ Мало не забув/ Коляда | |
Страшенно сподобався (як людині яка свого часу наїздилася електричками до нестями і настоялася під ліхтарями до відрази) вірш "Електричка дременула...", діапазон образів від неба і зірок до сечовиділення на сніг - це кул (хтось скаже натуралізм, а я тим хтосям скажу - ніколи ви на морозі електричку не чекали), але от ліхтарів, імхо, там аж занадто багато (особливо чіпляється око за те, що двічі вони римуються). Отака от... | |
2009.10.03/ Час зупиняється біллю у грудях?/ Коляда | |
даруйте за занудство :) але правильно болем - біль - чоловічого роду іменник, тим більше що ритм від цього не страждає. І ще одне, емоціно наче б то гарно: "Світ завмирає. Німіє. Біліє. Янголи сходяться: «Здраствуйте, браття! Чуєте серце моє?.. Аритмія… Наче б то дзвін на великому святі». Але аритмічний дзвонар на великому святі - неможливо, тільки хіба бухий якщо, або іншого немає. З острахом можу запропонувати варіант, якщо найближче до Вашого тексту, то так можна спробувати: "Чуєте? В серці - поліритмія Наче б то дзвін на великому святі». Вибачайте, якщо шо не так ... :) | |
2009.09.26/ Сергію/ Юлія | |
Дуже рада побачити Вас на моїй сторінці! У мене на поличці вже давненько стоїть Ваша книжка. Скажу відверто: читала я її з інтересом, і багато віршів згодом перечитувала і навіть на літературній студії дітям у приклад ставила. Щодо Вашого зауваження - загалом погоджуюся, у деяких віршах я сама це помічаю. Не вважаю свої вірші досконалими: щоразу бачу то одні, то інші слабинки. Спасибі за вдумливе читання і корисні поради. Я пам`ятатиму про це. І на сторінці Вашій побуваю обов`язково. До зустрічі! | |
2009.09.24/ Загалом/ Сергій Осока | |
Прочитав уже багатенько Ваших віршів. І враження загалом - дуже добре. Так щиро Ви пишете, і природно, й не натужно, й не надумано. Одначе майже в кожному вірші є одна проблема - Вас не слухається емоція. Вона добре тримається у першій - другій строфі, а далі вона падає. І прекрасно, образно початий вірш закінчується нічим. Гадаю, що ця проблема може виникнути тільки у спражнього природного поета-лірика, який пише, керований натхненням. Одначе рада є. Треба дуже постаратися і не писати, аж поки не захочеться так, що далі вже - нікуди. До того часу Ваша емоція вже натягнеться, як линва, і міцно протримається до кінця вірша. А взагалі - я Ваш поціновувач. Ви - поет од природи. Ласкаво прошу на мою сторінку. | |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16