Фильтры: Все персоналии со всеми статусами |
абвгдежзийклмнопрстуфхцчшщэюя |
Книга гостей автора
Поля с отметкой * обязательные для заполнения. Введение кода подтверджения является элементом защиты от спама, который рассылается електронными роботами в книги для гостей
2012.10.19/ Вони приходять – макові як діти –/ Ігор Федчишин (Борода) | |
У колядах вселенська доброта, така велична і така незрима, і ти її вдихаєш всю, до дна.., хоч сам насправді - макова зернина. | |
2012.03.28/ місяць вповні – а косо/ Максим | |
Добре, що автор подав словничок діалектизмів, бо я саме збирався запитати, що ж воно таке, всі ці "ґвери" і "лутаво". А загалом вірш добрий, але епіграф з Черемшини дещо спантеличує: виникає побоювання, що й сам твір буде такою ж малозрозумілою ляпаниною. Та, на щастя, мої побоювання не справдилися. | |
2012.03.28/ КАТЕРИНА БІЛОКУР. АВТОПОРТРЕТ/ Максим | |
"Мозок горіха" - дуже неприємна метафора, яка псує весь вірш. Почуття огиди підсилює той факт, що твір присвячено не кому-небудь, а Катерині Білокур. Отака ложка хріну в діжі з медом: після того "мозку" я вже не міг сприймати вірш адекватно. | |
2011.12.24/ Вони приходять – макові як діти –/ Максим Меркулов | |
Вірш просто заворожує. Дякую вам, пане Йване. )) | |
2009.08.21/ Вони приходять – макові як діти –/ Сергій Осока | |
Я так люблю ваші вірші, пане Андрусяк, вони такі вигойдані, такі вишептані, такі вишиті, такі хрещаті... Агов! - а вони відлунюють! | |
2009.07.07/ тут не чекають гостей/ хм... | |
Отож... | |
2009.07.03/ місяць вповні – а косо/ Світлана Козаченко | |
Блискуче! Дякую. | |
2009.07.03/ миготливі улуси – випасені луги/ Світлана Козаченко | |
Подобається. З усім згодна і підтримую. | |
2009.06.28/ тихо тут.../ гість, такий собі хлопчик... | |
Авторе, щось новеньке маєте для мене? | |
2009.04.30/ "До Скельки вже й не догукаєшся..."/ Свiтлана Залiзняк (Полтава) | |
Село Скелька - на Ворсклі. Я мешкаю в місті, де протікає Ворскла... "Червнева спека миє коси в Ворсклі..." - тут подано мій вірш. В тому селі - кілька людей, пишете, лишилося. І на хуторі Залізняки, звідки родом моя мама, лишилося двоє жителів... Отакий паралелізм...В Яготині, де я жила до 25 років, зберігаються картини К. Білокур. Тут - Ваш вірш про неї. Я - в нових авторах. Якщо варта Вашої уваги - читайте. | |
1 | 2