укр       рус
Авторов: 413, произведений: 42107, mp3: 334  
Архивные разделы: АВТОРЫ (Персоналии) |  Даты |  Украиноязычный текстовый архив |  Русскоязычный текстовый архив |  Золотой поэтический фонд |  Аудиоархив АП (укр+рус) |  Золотой аудиофонд АП |  Дискография АП |  Книги поэтов |  Клубы АП Украины |  Литобъединения Украины |  Лит. газета ресурса
поиск
вход для авторов       логин:
пароль:  
О ресурсе poezia.org |  Новости редколлегии ресурса |  Общий архив новостей |  Новым авторам |  Редколлегия, контакты |  Нужно |  Благодарности за помощь и сотрудничество
Познавательные и разнообразные полезные разделы: Аналитика жанра |  Интересные ссылки |  Конкурсы, литпремии |  Фестивали АП и поэзии |  Литературная периодика |  Книга гостей ресурса |  Наиболее интересные проекты |  Афиша концертов (выступлений) |  Иронические картинки |  Кнопки (баннеры) ресурса

Фильтры: Все персоналии со всеми статусами
абвгдежзийклмнопрстуфхцчшщэюя
Вячеслав Рассыпаев RSS

Книга гостей автора

Поля с отметкой * обязательные для заполнения. Введение кода подтверджения является элементом защиты от спама, который рассылается електронными роботами в книги для гостей

Код подтверджения:
Введите код подтверджения: *
Имя: *
Город:   
E-mail:   
WEB:   
Тема: *
Сообщение: *


2012.04.08/ .../ Вячеслав Рассыпаев
Прочитав - дякую за сам факт сусідства і за гіпер-впевненість ліричного героя у власних силах. Мені б так сокиру в руки - і на ворогів!..
А де згадана вами машина візьметься - з якої антиречовини - то вже пес відає (if GOD does not know, DOG knows...).
2012.04.08/ don`t worry/ Максим
Славко, буде у вас машина! Це я вам кажу як оптиміст зі стажем. Щодо фуршетів, то я знаю про вашу сімейну ситуацію: вже хто-хто, а ви з такими родичами точно голодним сидіти не будете. Це не іронія, це - констатація факту. Щоб бути голодним в такій ситуації, треба мати особливий талант, а ваш дар зовсім иншого, духовного, а не соціально-фізіологічного характеру. Щоправда, ніякого великого живота я у вас не бачив, але менше з тим. І не порівнюйте з собою всіх тих поп-хлопчиків: ви - поет, а вони - проплачені шоумени! Ви творите культуру, вони продукують попсу. І якщо у вашому творчому запасі є сотня-друга (а на додачу - ще й третя!) цікавих і самобутніх віршів, це означає, що ваше життя аж ніяк не безглузде.

От зараз візьму і розміщу свого вірша просто над вашим - задля приємного сусідства. ))
2012.04.08/ Ет.../ Вячеслав Рассыпаев
Максимчику, бачите - я за прожитий шматок свого майже безглуздого життя стільки находився пішки (і все заради цікавих пересадок з певного маршруту транспорту на інший), що просто немає ніякого бажання приходити на Банкову лише для того, щоб відсидіти там дві чи три години і стартувати назад тими ж самими вулицями.
Ви уявляєте собі ситуацію, щоб Влад Топалов, Серьожа Лазарєв, Стас П'єха тощо співали-співали, виступали-виступали так років з п'ятнадцять поспіль - і не те що автівкою не могли б обзавестися, а й кросівками за сто доларів? Отож-бо.
А Зоя Антонівна та її колеги бодай до ста п'ятдесяти років думатимуть, що Славкові потрібні фуршети (ви бачили мій животик? чи схожий я на чувака з голодного краю?).
* * *
У Корчуватській бібліотеці регулярно провадяться виступи відомих бардів та поетів, і повірте тому, хто досі не навчився брехати - при наявності навіть найосоружнішої на вигляд машинки я б заради однієї практики їздив і туди, і на вул. Лятошинського, і скрізь! Але - що маємо, те маємо... :-(
2012.04.08/ Вскину тугие брови.../ Максим
І довго ви, друже, збираєтеся сидіти у своїй вежі зі слоової кітстки? А як щодо прогулянки пішки? Хоча чалапати аж до Банкової - марудна справа, з цим я згоден. А що за захід відбувається у Корчуватській бібліотеці? Теж якась літстудія?
Хочу нагадати вам слова Віри Інбер:

"Потому что когда нам как следует плохо
Ми хорошие пием стихи"

Тому ваш затворництво і сум'яття має свої плюси. Але все ж буде краще, якщо облишете цю транспортну хандру і спробуєте переключитися на щось инше - світ не вимірюється тролейбусними маршрутами і не закінчується на останній зупинці. У вас ще все попереду.
2012.04.08/ МП-822/ Вячеслав Рассыпаев
Вельми дякую панові Ігорю та Максиму!
Бачите - оця ідіотська безвихідь начебто замкнула мене у просторі, доступному для пішоходів/пасажирів. Дімон, який кільканадцять разів (!) обіцяв зорбити мене своїм водієм, повів авто власноруч (навіть власноніж, чорт би ті ноги собі на піццу забрав). А я виношував мрію покатати його першим... Нині мені залишилось ганяти оце дитяче анімоване таксі та тиражувати свій рейтинг десятки разів, набираючи понад $100 000, проте яке від цього задоволення може бути у моєму віці?..
Ну, і глибоко перепрошую за те, що з 20 січня веду практично затворницький спосіб життя. Адже щоб доїхати до Спілки письменників, Деміївської або Корчуватської бібліотеки тощо - мені потрібно знову бути ПАСАЖИРОМ. Досить. Нехай Дімон буде ним...
2012.04.07/ Вскину тугие брови.../ Максим
Ну Славко, ви мене здивували. Якесь зовсім инше, незвичне МП, якийсь новий, несподіваний Рассипаєв. Скажу вам по секрету: одна з ваших найсильніших речей (якщо не найсильніша). Такі от справи на білому світі: хтось пише вірші про столичну архітектуру, когось надихає віртуал. Я свого часу теж сотворив низку поезій на тему переглянутих фільмів, але не пам'ятаю такого, щоб я писав твір, присвячений комп'ютерній грі. А це, між иншим, доволі перспективне поле для фантазії, а точніше - доволі перспективний аеродром. Недарма ще Борис Пастернка у минулому сторіччі зауважи, що поезія валяється під нашими ногами, варто лише нахилитися і підняти її. Втім, тисну вашу руку і присвячую вам такий веселий експромтик:

Зичу вам, друже, сталеву пружину,
Пляшку з могутнім і ввічливим джином,
Власний тролейбус, а краще - авто.
І вже тоді вас не зловить ніхто.
2012.04.07/ Безтемно/ Ігор Павлюк
МП-822 - блискуче.
І взагалі, В*ячеславе, люблю твою творчість.
:)
2012.03.15/ Никому в этом мире не принадлежит.../ Максим
В'ячеславе, тримайтеся!

Не будете пасажиром - будете водієм. Все у вас складеться, все буде гаразд., от побачите.))
2012.03.15/ МП-818/ Вячеслав Рассыпаев
Максиме, розумієте - 20 січня зі мною трапилось таке, що не піддається уявленню.
Дімон повів машину... Виявилося, що він водив учбове авто ще з вересня чи принаймні жовтня. Я цього не знав і навіть на ранок 20 січня думав, що вмію водити краще за нього.
Тепер я навіть тролейбусами та трамваями не їзжу - сиджу вдома та час від часу навідуюсь до мами (150 м) та в найближчі супермаркети. Бути пасажиром для мене з цього дня стало просто принизливо...

Костюган - цілком реальна персона, і я щасливий, що він повернувся (хоча й не в найкращий період свого життя). Він наразі діє, як хвилеріз у порту, тобто не дає стихії дібратися до мого порту. Та що й казати - це відтепер братюня мій, і сподіваюсь, що вже до гробової дошки...
2012.03.12/ С Костюганом несказанно хорошо.../ Максим Меркулов
Славко, вітаю. Куди це ви зникли? Без вас вода ніде не освячується.

Знаєте, бажають щастя в коханні? А я вам побажаю щастя у дружбі! Нехай у ваших стосунках з Костюганом (а я так думаю, що це реальна персона) панують любов, злагода і взаємопорозуміння. Вірш мені сподобався.

« ... 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 ... »

Концепция Николай Кротенко Программирование Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2021 © Poezia.ORG

«Поэзия и авторская песня Украины» — Интернет-ресурс для тех, кто испытывает внутреннюю потребность в собственном духовном совершенствовании