І збігали піни з її саги в приватні витрішки. Баляндрасили мами, діти заїкались. Так найближчі християнські згадки навчали читачів в карантині галайстри, і тільки на двадцятій книзі - імла житіїв. Бідні намагалася грати на скрипці, інші бідні вникали в їхній плач. Шпихлір. Дівчата їжилися, навчалась гарних слів, Її вражала ярлик-дрібка в шпаринці Ісака. Всі насміхалися з її читання англійськими. Як на вітрині - втяла їй ляпас. Дзижчали всі. Сім’я, аби сяяти, її виїхала. Щасливі. Спали. Після сама Марта з дива свідчила всім, швидким. Видно, як трималася на вияв тичбі. Як таїтися. А він сприймав, вірив їм і навіть Мішанич радів цим збігам, надавав снаги мінливим дням і її збірникам чистих, яскравих віршів-світів. Ятір викривав так звані країни в щіпцях. Час всякчас ділив масив щирих на три накипи. Цинічні мамині звістки видалися їй важкими для сприйняття завдяки західним практичним дівіантам. Якісь дванадцяті митці в силі зіграти в ящик, Вона намагалася вивідати, як мама взяла її злі сліди… Запікався хліб. Наїдалися крихт хліба. Для Марка, садиста, найліпші старі жита. А нам триматися цих зрадників, як діяння в притчі. Властиві шмигам, засмиканим скнарам ці блага відваги. Із них витікали тяжкі, забавні хирляки зрад. Вишкірялася на затхлих підлиз, як ганчірка. А славних вдівців скитників підбивав її ганьб. Скандалили всі. Квапливий слимак в балці здатний вийти за три дні на стрімчак-скін. Засмалити цигарки, - три, - від сили. І вниз. Викладач, Вадим Стахівський, з важливих дисциплін запліснявів для бархат-талайки та балайки, інші баби-яги з книги багряніли і базарили як після стрілянини в Заїрі, Марка знайшли вбитим. Звичайна графіка Марти в Празі. Як її займана Галина якийсь час з пластичними артистами тандитала. Страх. Грязь. Крик. Всятанілі крила звивалися, Так рвані рани звабами чинилися у Марти. Білі книгарі для дівчат стягли з стілажів билиці і ті в тартари біцкались з ними. Імла. Злам Ізирянина. Три сили нацибати би... Рідні пішли в радіаційні ліси. Маячня хмар. Якимись завітними цікавинками в пам’яті Марти ці білі саги грабіжників. Ватаги. Зграї базік. Застарілі силачі апатичні.- І всі п’яниці. Балагани. В житті пліснява. Патики. Мала в’язниця. Тягар. Всі зв’язки зірвались. Відраза. Книгарі - самітники. Вільні і сміливі чарівниці. Партачили. Пасинки смалили цигарки на базарі. Засмаглі в паніці, забагрянілі рядна в шляхті, І патлаті хмари палали над ними. Дивись, сталь шкварчить. Виразка. Дрібниця. Слабшали жваві важілі ніг багатіїв. Балачки. Патякання. Ляпання. Балайки. Талалайки. Щастя - і наївні дівчата-плаксійки зайшли в ад. На шальки стали. Для шкапи зашкварились смачні тріски ясів та сяйва. Крик. Біль. Базар. А вранці нагар сліз зів’яв. Нагайка. Яр, байрак. Самітня в сап’янцях, - гарапник. Малахайні психи в світлиці гнівились в капцях. Баньки - які злі. Чималі сили знахарки. Зигзаг. Пасіка. Біса-нагнітачів зсапалась. Нажахалась бісів-рисаків. Наймичка. Гай. Шрам лігвища зітлів. Патики. Квітчасті капарі. Блакітніли старі звалища садиб біля лікарні. В свіжій сірячині - стріляли радісні пітарди. Нависли крихкі гіганти-птахів - надгардіяш світла. В Ізмаїлі Андрій від зілля закарячився. Я - зрадник. Я - кріпак. Я раб. Ти -рабиня. Під час життя в схимі крадій спіймав її в харпаці. Їйсь, він злітав, начитавшись звірств, в царстві Біблії. Так, як брама, крислатів, вітався заклятими надбаннями. Айсь, зикав панібрат, дізнавшись, палахтів, як палац, як взиміли ми в ці - віщі палаци, - із її книги, - ми - ніякі. Айі, мамин зміїдів, забивав її, - і чманів на бісів, - аж запікався кинджал від її плачів. І задівшись, запиячили милі, - фальшивили, - так і наважив її в жінки, - в плітки фінікіянки. Жах. Відраза. Надбрів’я стяглися. Затихла ніч. Пильні зрачки в щілинах всатаніли. Зрадів від лікарів. За балачками дбайливий Матвій Білаш писав грязні авангардні статті на її вірші. Там він виставляв дітям мисткині хвиц-нагай. - Аби зацікавити хвицкав ними, халамидник. А втім київський Лазар з гімназії нагнівив їх питанячками лихварів. Життя - тартак... Шахтарі-витязі в лахміттях і в глянці їх баньки. Лиски падали з надривів в радіаційні ліси. Більшали надтиски слави, ми - чиї- їхні? Ламкі правиці відважних і гарних справ. Їхні надпліччя вилиті в мазанці, а на дибах спин залізні надкрилля бідарів з лівицями, бідняків з правицями… ********************************** *Щодо очевидних деталей творчості. У моїй саркастичній ліроемі використано {і-и-а-я} -екстраголосне асонансне віршування - це верифікація художнього поля у вигляді текстової інформації автора, в якій домінуючими зв’язуваннями лінгвістичних фрагментів тексту є голосні звуки: і, а. Як правило, постійно шукаю різні лінгвістичні степені свободи та наявні можливості в усно-письмових ресурсах української мови, аби продемонструвати десять основних способів екстраголосних асонансних віршувань із двома домінуючими голосними звуками, а саме маю зараз такі надбання: 1){І-И-Ї-У-Ю} -екстраголосне асонансне віршування ЗРАЗКИ: А)звикли у світі сиві вдівці успішними бути - https://poezia.org/ua/id/51307/personnels 2) {І-И-Ї-О-Йо} -екстраголосне асонансне віршування ЗРАЗКИ: А)Чого ж ти, покров-ріко, - https://poezia.org/ua/id/51347/ Б)дніпровські рибні промисли - https://poezia.org/ua/id/51334/ В)О, щирий візир, тобі орлино-кровний шиншило, https://poezia.org/ua/id/51257/ 3){І-И-Ї-Е-Є} -екстраголосне асонансне віршування ЗРАЗКИ: А)Ексцес. Хрещений квітень вельми теплий ввечері. - https://poezia.org/ua/id/51354/ 4){У-Ю-А-Я} -екстраголосне віршування ЗРАЗКИ: А) в акурат, тут закуска, русява-замазура, уваж. https://poezia.org/ua/id/51186/ 5){І-И-Ї-А-Я} -екстраголосне асонансне віршування ЗРАЗКИ: А) З тих пір зігріта пітьма Вінниці. Навіть як відьма. https://poezia.org/ua/id/51260/ 6){У-Ю-О-ЙО} -екстраголосне асонансне віршування ЗРАЗКИ: А)дуб-могун. кум, у кутку. чопурухнув цокотух. https://poezia.org/ua/id/51253/ Б)от, чудо, йойкнуло! ворон-глум. рух-круть-з-рук-руль. https://poezia.org/ua/id/51239/ 7) {О-ЙО-Е-Є} -екстраголосне асонансне віршування ЗРАЗКИ: А) Комерсент-технолог кореєць Йове Феокт, ото вже ловець, https://poezia.org/ua/id/51382/ 8) {О-Йо-А-Я} -екстраголосне асонансне віршування ЗРАЗКИ: А)брамо, поглянь на гармаша, - https://poezia.org/ua/id/51340/ Б)вокзал. час гнав нас шляхом до золотого. бовтанка. https://poezia.org/ua/id/51308/personnels В)панас, ось проща, я також одна https://poezia.org/ua/id/51209/personnels 9){Е-Є-У-Ю} -екстраголосне асонансне віршування ЗРАЗКИ: А)У четвер у мене був дух Едмунд, - https://poezia.org/ua/id/51367/ 10){Е-Є-А-Я} -екстраголосне асонансне віршування ЗРАЗКИ: А)мене вже немає. є - Мазепа. https://poezia.org/ua/id/51351/ Б) Аве! Галас. Браття! В браслетах. https://poezia.org/ua/id/51351/
|