І збігали піни з її саги в приватні витрішки.
Баляндрасили мами, діти заїкались.
Так найближчі християнські згадки
навчали читачів в карантині галайстри,
і тільки на двадцятій книзі - імла житіїв.
Бідні намагалася грати на скрипці,
інші бідні вникали в їхній плач. Шпихлір.
Дівчата їжилися, навчалась гарних слів,
Її вражала ярлик-дрібка в шпаринці Ісака.
Всі насміхалися з її читання англійськими.
Як на вітрині - втяла їй ляпас. Дзижчали всі.
Сім’я, аби сяяти, її виїхала. Щасливі. Спали.
Після сама Марта з дива свідчила всім, швидким.
Видно, як трималася на вияв тичбі. Як таїтися.
А він сприймав, вірив їм і навіть Мішанич
радів цим збігам, надавав снаги мінливим дням
і її збірникам чистих, яскравих віршів-світів.
Ятір викривав так звані країни в щіпцях.
Час всякчас ділив масив щирих на три накипи.
Цинічні мамині звістки видалися
їй важкими для сприйняття
завдяки західним практичним дівіантам.
Якісь дванадцяті митці в силі зіграти в ящик,
Вона намагалася вивідати,
як мама взяла її злі сліди…
Запікався хліб. Наїдалися крихт хліба.
Для Марка, садиста, найліпші старі жита.
А нам триматися цих зрадників, як діяння в притчі.
Властиві шмигам, засмиканим скнарам ці блага відваги.
Із них витікали тяжкі, забавні хирляки зрад.
Вишкірялася на затхлих підлиз, як ганчірка.
А славних вдівців скитників підбивав її ганьб.
Скандалили всі. Квапливий слимак в балці
здатний вийти за три дні на стрімчак-скін.
Засмалити цигарки, - три, - від сили. І вниз.
Викладач, Вадим Стахівський,
з важливих дисциплін запліснявів
для бархат-талайки та балайки,
інші баби-яги з книги багряніли і базарили
як після стрілянини в Заїрі,
Марка знайшли вбитим.
Звичайна графіка Марти в Празі.
Як її займана Галина якийсь час
з пластичними артистами тандитала.
Страх. Грязь. Крик. Всятанілі крила звивалися,
Так рвані рани звабами чинилися у Марти.
Білі книгарі для дівчат стягли з стілажів
билиці і ті в тартари біцкались з ними.
Імла. Злам Ізирянина. Три сили нацибати би...
Рідні пішли в радіаційні ліси. Маячня хмар.
Якимись завітними цікавинками в пам’яті Марти
ці білі саги грабіжників. Ватаги. Зграї базік.
Застарілі силачі апатичні.- І всі п’яниці. Балагани.
В житті пліснява. Патики. Мала в’язниця. Тягар.
Всі зв’язки зірвались. Відраза. Книгарі - самітники.
Вільні і сміливі чарівниці. Партачили.
Пасинки смалили цигарки на базарі.
Засмаглі в паніці, забагрянілі рядна в шляхті,
І патлаті хмари палали над ними.
Дивись, сталь шкварчить. Виразка. Дрібниця.
Слабшали жваві важілі ніг багатіїв. Балачки.
Патякання. Ляпання. Балайки. Талалайки.
Щастя - і наївні дівчата-плаксійки зайшли в ад.
На шальки стали. Для шкапи зашкварились
смачні тріски ясів та сяйва. Крик. Біль. Базар.
А вранці нагар сліз зів’яв. Нагайка.
Яр, байрак. Самітня в сап’янцях, - гарапник.
Малахайні психи в світлиці гнівились в капцях.
Баньки - які злі. Чималі сили знахарки.
Зигзаг. Пасіка. Біса-нагнітачів зсапалась.
Нажахалась бісів-рисаків. Наймичка. Гай.
Шрам лігвища зітлів. Патики. Квітчасті капарі.
Блакітніли старі звалища садиб біля лікарні.
В свіжій сірячині - стріляли радісні пітарди.
Нависли крихкі гіганти-птахів - надгардіяш світла.
В Ізмаїлі Андрій від зілля закарячився.
Я - зрадник. Я - кріпак. Я раб. Ти -рабиня.
Під час життя в схимі крадій спіймав її в харпаці.
Їйсь, він злітав, начитавшись звірств, в царстві Біблії.
Так, як брама, крислатів, вітався заклятими надбаннями.
Айсь, зикав панібрат, дізнавшись, палахтів, як палац,
як взиміли ми в ці - віщі палаци, - із її книги, - ми - ніякі.
Айі, мамин зміїдів, забивав її, - і чманів на бісів, -
аж запікався кинджал від її плачів.
І задівшись, запиячили милі, - фальшивили, -
так і наважив її в жінки, - в плітки фінікіянки.
Жах. Відраза. Надбрів’я стяглися. Затихла ніч.
Пильні зрачки в щілинах всатаніли. Зрадів від лікарів.
За балачками дбайливий Матвій Білаш
писав грязні авангардні статті на її вірші.
Там він виставляв дітям мисткині хвиц-нагай. -
Аби зацікавити хвицкав ними, халамидник.
А втім київський Лазар з гімназії
нагнівив їх питанячками лихварів.
Життя - тартак...
Шахтарі-витязі в лахміттях і в глянці їх баньки.
Лиски падали з надривів в радіаційні ліси.
Більшали надтиски слави, ми - чиї- їхні?
Ламкі правиці відважних і гарних справ.
Їхні надпліччя вилиті в мазанці,
а на дибах спин залізні надкрилля
бідарів з лівицями, бідняків з правицями…
**********************************
*Щодо очевидних деталей творчості.
У моїй саркастичній ліроемі використано
{і-и-а-я} -екстраголосне асонансне віршування -
це верифікація художнього поля
у вигляді текстової інформації автора,
в якій домінуючими зв’язуваннями
лінгвістичних фрагментів тексту є
голосні звуки: і, а.
Як правило, постійно шукаю різні
лінгвістичні степені свободи
та наявні можливості
в усно-письмових ресурсах української мови,
аби продемонструвати десять основних способів
екстраголосних асонансних віршувань
із двома домінуючими голосними звуками,
а саме маю зараз такі надбання:
1){І-И-Ї-У-Ю} -екстраголосне асонансне віршування
ЗРАЗКИ:
А)звикли у світі сиві вдівці успішними бути -
https://poezia.org/ua/id/51307/personnels
2) {І-И-Ї-О-Йо} -екстраголосне асонансне віршування
ЗРАЗКИ:
А)Чого ж ти, покров-ріко, -
https://poezia.org/ua/id/51347/
Б)дніпровські рибні промисли -
https://poezia.org/ua/id/51334/
В)О, щирий візир, тобі орлино-кровний шиншило,
https://poezia.org/ua/id/51257/
3){І-И-Ї-Е-Є} -екстраголосне асонансне віршування
ЗРАЗКИ:
А)Ексцес. Хрещений квітень вельми теплий ввечері. -
https://poezia.org/ua/id/51354/
4){У-Ю-А-Я} -екстраголосне віршування
ЗРАЗКИ:
А) в акурат, тут закуска, русява-замазура, уваж.
https://poezia.org/ua/id/51186/
5){І-И-Ї-А-Я} -екстраголосне асонансне віршування
ЗРАЗКИ:
А) З тих пір зігріта пітьма Вінниці. Навіть як відьма.
https://poezia.org/ua/id/51260/
6){У-Ю-О-ЙО} -екстраголосне асонансне віршування
ЗРАЗКИ:
А)дуб-могун. кум, у кутку. чопурухнув цокотух.
https://poezia.org/ua/id/51253/
Б)от, чудо, йойкнуло! ворон-глум. рух-круть-з-рук-руль.
https://poezia.org/ua/id/51239/
7) {О-ЙО-Е-Є} -екстраголосне асонансне віршування
ЗРАЗКИ:
А) Комерсент-технолог кореєць Йове Феокт, ото вже ловець,
https://poezia.org/ua/id/51382/
8) {О-Йо-А-Я} -екстраголосне асонансне віршування
ЗРАЗКИ:
А)брамо, поглянь на гармаша, -
https://poezia.org/ua/id/51340/
Б)вокзал. час гнав нас шляхом до золотого. бовтанка.
https://poezia.org/ua/id/51308/personnels
В)панас, ось проща, я також одна
https://poezia.org/ua/id/51209/personnels
9){Е-Є-У-Ю} -екстраголосне асонансне віршування
ЗРАЗКИ:
А)У четвер у мене був дух Едмунд, -
https://poezia.org/ua/id/51367/
10){Е-Є-А-Я} -екстраголосне асонансне віршування
ЗРАЗКИ:
А)мене вже немає. є - Мазепа.
https://poezia.org/ua/id/51351/
Б) Аве! Галас. Браття! В браслетах.
https://poezia.org/ua/id/51351/
|
