Фильтры: Все персоналии со всеми статусами |
абвгдежзийклмнопрстуфхцчшщэюя |
Книга гостей автора
Поля с отметкой * обязательные для заполнения. Введение кода подтверджения является элементом защиты от спама, который рассылается електронными роботами в книги для гостей
2012.10.30/ Ніжніше живого/ Іван РЕДЧИЦЬ | |
Ніжне Ваше двоструння, поете... Тільки в "клубах туману" проситься друга нота... Успіхів і всіх благ! | |
2012.10.30/ Ніжніше живого/ Марія Гончаренко | |
... гарно звучить і українською, і російською, але ж цікаво - який з них є авторським перекладом. | |
2012.10.23/ Устілкою справа зшита / Ігор Федчишин (Борода) | |
Контора спише... Та чи все? Лихі слова залишаться в повітрі. Чи змити їх дощам, чи здути вітру? А що козлу? - він і козлом помре.. | |
2012.10.13/ - Хто там зіркою чиркнув / Марія Гончаренко | |
Споглядання пробудження... крихка тиша і розлита в усьому тривога... щирий вірш. | |
2012.09.20/ До смерті я запам'ятав цей сон / Василь Кузан | |
Замислює... | |
2012.08.29/ В аксамитовом раю,/ Раїса Плотникова | |
Тронуло. | |
2012.06.28/ Відразу і на майбутнє./ Борис | |
Нафиг же было Адама создавать хахлом, гоем? До сих пор пели б "Тум балалайка" - и дело в шляпе. В тексте много ошибок. | |
2012.03.21/ ответ/ Юлия Бережко-Каминская | |
Спасибо!!! Для Вас поставила несколько новых текстов. С уважением, Юлия | |
2012.03.13/ тому що давно не писала/ Юлія Бережко-Камінська | |
Дякую, що не забуваєте! Просто перетекла в інший простір: http://art-kamerton.org/ А поезія - спеціально для Вас: * * * Я витекла в дощі. Я видзвенілась в дзвони. Я ще сама собі – й нова і очужіла. І щось в мені струмить Гаряче і бездонне… Течуть солоні дні, Ростуть роки і крила. І десь – у глибині – Болюча нескінченість… Під лядою дріма Космічна ніч холодна. І я несу життя, Як дощ несуть у жменях, Я на краю себе – Як на краю безодні. Так інколи кортить: А що від мене там Залишиться, коли Душа пірне під ляду? Що – людям? Що – рокам? Що – сонцю? Що – вітрам? А що візьму Йому – На тугу чи розраду? Живе в мені той світ Під серцем так просторо… Я слухаю, як - там – Зсипаються сузір’я, Як вітер в самоті До себе сам говорить. Я слухаю його – І – вірю, і – не вірю, Що там, де дно – не дно, - Окраєць неба темний, Всі шерехи приспав, І зорі збив у зграї, Щоб краще чути як Пульсує серце в мене Хтось також, як і я – До ляди припадає. 13.03.12. | |
2012.02.09/ На вікні малює вітер візерунки крижані… / Максим | |
Просто якась сцена з фільму жахів! | |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9