укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Фільтри: Всі власники авторських сторінок зі всіма статусами
абвгдеєжзіїйклмнопрстуфхцчшщюя
Олена Теліга RSS

Нар. 21.07.1906 - Пом. 22.02.1942

Книга гостей автора (2), Рецензії на творчість автора (2)

Сторінку підтримує:
Світлана Залізняк

Олена Шовгенівна, по чоловіку Теліга, мала безжурне дитинство. Народилася в Петербурзі в сім’ї професора Політехнічного Інституту. Україну уявляла собі з картини Куїнджі. Української мови не знала. В 1924 році родина оселяється в Чехословаччині.Вийшовши заміж за Михайла Телігу, Олена усвідомлює себе як українка, стає студенткою літературного відділу українського педагогічного Інституту ім.М.Драгоманова. Жила з чоловіком в Польщі, працювала моделькою у фірмі жіночого одягу, потім вчителькою в українській школі у Варшаві. Саме у Варшаві постали найкращі її твори. Тут Олена зблизилася з молоддю, яка згуртувалася в Українську Студентську громаду. В еміграції вона знайшла мету життя. В 1939 році у Кракові поетка стає членом ОУН. 22 жовтня 1941 року Олена переїздить до Києва, де має зорганізувати Спілку Українських Письменників, редагує тижневик „Літаври”. В передовій статті кличе до „вільної творчості всіх майстрів пера”, кличе їх стати самими собою.
„Ми ж не йдемо накидати згори якусь нову ідею чужому середовищу, лише зливаємося зі своїм народом, щоб спільними силами, великим вогнем любови, розпалити знов всі ті почування, які ніколи не згасали: почуття національної спільності і гострої окремішности”. Німці не могли терпіти довше браку уваги до їх присутності і їх тенденцій зробити з України свою колонію. Атмосфера в Україні згущувалась, гестапо потребувало пропагандивних козирів для дурення людей. Через посередника Олені Телізі запропонували скоритись. Своїм гордим „Ні!” вона спалила мости. 9 лютого 1942 року гестапо арештувало всіх, хто прийшов до спілки. Олена Теліга з християнською покорою прийняла свій хрест. „А душа вклоняється просторам і землі за світлу радість – жить!” – писала вона, повна віри в перемогу національних первнів України. Спочила в холодних обіймах братської могили Бабиного яру.
„Я  – вогонь, я – вихор, а вони спинятися не звикли”. Як поетеса  Олена Теліга належить до українського класицизму празької школи. На тлі брутальної дійсності здавалася янголом. Один літературний критик назвав її вірші „альбомними”, через чверть століття польський публіцист Лободовський сказав, що її лірика краща від лірики Лесі Українки – драматичні твори Лесі Українки він ставив окремо.  За життя Олена Теліга не видала жодної збірки, але була дуже цінна і відома як поетка. Враження, що поезії не будувалися, а стихійно вибухали, як джерело, або на чуттєвому рівні прожите життя. Її вірші – приватні листи світові. „ У мене дні, – каже вона, – бунтують і кричать, підвласні власним, не чужим законам”. Олена Теліга є поеткою твердості, честі та гордості. Найбільше не терпить вона сірості. Її поезія – шляхетність ліній, скупість, лаконізм виразу, незвикла доцільність будови, що пнеться вгору, через край, за межу, в простори, в повітря, понад мури…Мала геніальний дар в'язати близьке з далеким, в зерні бачила рослину, в цвіті – плід, в житті – смерть, в смерті – життя… Образи, якими повна її поезія: вихор, вогонь, пожежа,  „весняна бурхлива завірюха”. Олена Теліга – поетка життєвого шалу.
В 1977 році побачив світ ювілейний збірник "Олена Теліга", видання Українського Золотого Хреста в ЗСА Детройт - Нью-Йорк - Париж.



Контактна інформація:

Всього викладених творів 15
Загальна кількість переглядів творів 45280


Сортування та вибірки: Алфавіт усі (у+р) / Алфавіт (тільки укр.) / Алфавіт (тільки рос.) / Хронологія всі (у+р) / Хронологія (тільки укр.) / Хронологія (тільки рос.) / Всі за датою публікації творів (у+р) / Вірші у золотому поетичному фонді (у+р) / Пісні у золотому аудіофонді АП (у+р) / Улюблені твори автора (у+р) / Всі вірші, які стали піснями (у+р) / Тільки пісні з аудіофайлами мр3 (у+р)

Для отримання коментарів відносно графічних символів зліва біля перших рядків поетичних творів наведіть курсор мишки на ті символи, які Вас цікавлять.

З
/ За вікнами день холоне... / Вечірня пісня / Інтимна лірика /
/ Зловіщий брязкіт днів, що б’ються на кавалки... / Громадянська лірика /
К
/ Кожний крок – сліпуча блискавиця... / Козачок / Інтимна лірика /
/ Коли приходиш ніжний і шумкий... / Напередодні / Універсальна лірика /
М
/ Махнуть рукою! Розіллять вино... / Універсальна лірика /
/ Мій  чорний день хитнувся і розтанув...   / Соняшний спогад / Універсальна лірика /
/ Моя душа й по темнім трунку... / Філософська лірика /
Н
/ Ніч була розбурхана і тьмяна... / Філософська лірика /
О
/ О, так, я знаю, нам не до лиця... / Відповідь / Громадянська лірика /
/ Ой, не знаю, що це за причина... / Радість / Універсальна лірика /
Т
/ Так, завтра зрання та ж незмінна пісня... / П’ятий поверх (Емігрантське) / Інтимна лірика /
У
/ Упало світло ліхтарів... / Безсмертне / Філософська лірика /
/ Усе – лише не це! Не ці спокійні дні... / Громадянська лірика /
Ц
/ Це ввижається в ніч, ледве змучена пам'ять... / Чорна площа / Громадянська лірика /
Я
/ Я руці, що била, – не пробачу... / Інтимна лірика /

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні