укр       рус
Авторов: 407, произведений: 39488, mp3: 330  
Архивные разделы: АВТОРЫ (Персоналии) |  Даты |  Украиноязычный текстовый архив |  Русскоязычный текстовый архив |  Золотой поэтический фонд |  Аудиоархив АП (укр+рус) |  Золотой аудиофонд АП |  Дискография АП |  Книги поэтов |  Клубы АП Украины |  Литобъединения Украины |  Лит. газета ресурса
поиск
вход для авторов       логин:
пароль:  
О ресурсе poezia.org |  Новости редколлегии ресурса |  Общий архив новостей |  Новым авторам |  Редколлегия, контакты |  Нужно |  Благодарности за помощь и сотрудничество
Познавательные и разнообразные полезные разделы: Аналитика жанра |  Интересные ссылки |  Конкурсы, литпремии |  Фестивали АП и поэзии |  Литературная периодика |  Книга гостей ресурса |  Наиболее интересные проекты |  Афиша концертов (выступлений) |  Иронические картинки |  Кнопки (баннеры) ресурса

Опубликовано: 2011.01.30
Распечатать произведение

Игорь Федчишин

Одна байка

Втомившись від постійних полювань,
Гонитви за добичею в саванах
Тигриця (треба їй віддати дань)
Осіло зажила в Краю Тюльпанів.
Ростила там ці чарівні квітки,
Леліяла і милувалась ними -
І цю красу угледіли Звірки
Й осіли біля неї у долині.
Вони разом ходили тим садком,
Вдихали чарівнії аромати...
Та хтось занадивсь в сад і вечерком
Почали в них тюльпани пропадати.
Ходили, пильнували - та дарма,
Нікого не змогли вони зловити.
Тигриця теж не справилась сама
І Вовкодава найняла служити.
Раніше у Ведмедя він служив,
Добротно службу ніс, і наче вправно,
Але Ведмідь собаку обдурив
І той пішов від нього ось недавно.
Вівчур за службу взявся залюбки,
Хоча і небезгрішним був, та не ледачим -
І знов в садку засяяли квітки,
Вовки ж притихли і мало не плачуть.
Бо то вони топтали той садок,
Щоби навести страх на мирних Звірів,
А тут цей Вовкодав за кроком-крок
Вже приближався в ліговище сірих.
І бачить стая - кари не знести,
От-от дістане вірний охоронець.
Відкрито побоялись напасти
А от з брехні - дістати можна користь.
І оббрехали вірного слугу.
Та так, що в це повірили всі Звірі,
Ніби то сам топтався у саду,
Щоб в  послугах безцінних мали віру.
Тигриця зрозуміла той обман,
Простила, не вдаваючись в розбори,
А Звірі - хто простив, а хто і сам
Почав йому висловлювать докори.
От й ходить садом бідний Вовкодав,
(Не вміє бо та байдики він бити)
Але і Вовки теж не ловлять гав
І думають, що дальше з ним робити.
А Звірі що? Вирощують квітки,
Гуляють садом, дишуть ароматом,
За Вовкодава всі забули залюбки
Й не знають: ганити його, чи восхваляти!

2010
© Игорь Федчишин
Текст выверен и опубликован автором

Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”

Написать отзыв в книгу гостей автора


Опубликованные материали предназначены для популяризации жанра поэзии и авторской песни.
В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.

Концепция Николай Кротенко Программирование Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2018 © Poezia.ORG

«Поэзия и авторская песня Украины» — Интернет-ресурс для тех, кто испытывает внутреннюю потребность в собственном духовном совершенствовании