Коли я вдарився головою об одвірок, то зойкнув: „Голова, голова”, а потім: „Двері, двері”. І я не закричав: „Мамо”, або ж „Господе”. Я також не розповів про видіння Кінця Днів світу, де вже більше не буде ані голів, ані дверей. Коли ти погладила мене по голові, я прошепотів: „Моя голова, моя голова”, а потім: „Твоя рука, твоя рука”. І я не закричав: „Мамо”, або ж „Господе”. І я не побачив чудові видіння рук, що гладять по головах на небесах, що розтинаються. Що би я не кричав чи говорив, або ж шепотів, все це для заспокоєння мене самого: „Моя голова, моя голова”. „Двері, двері”. „Твоя рука, твоя рука”. My Head, My Head When my head got banged on the door, I screamed, "My head, my head." And I screamed, "Door, door." And I did not scream, "Mother," and not, "God." Nor did I speak of the vision of the End of Days of a world where there will be no heads and doors anymore. When you stroked my head I whispered, "My head, my head," and I whispered, "Your hand, your hand." And I did not whisper, "Mother," and not, "God." And I did not see wonderful visions of hands stroking heads in the opening heavens. Whatever I scream and speak and whisper is to comfort myself: My head, my head. Door, door. Your hand, your hand. Translated by Assia Gutman
|