укр       рус
Авторов: 413, произведений: 42204, mp3: 334  
Архивные разделы: АВТОРЫ (Персоналии) |  Даты |  Украиноязычный текстовый архив |  Русскоязычный текстовый архив |  Золотой поэтический фонд |  Аудиоархив АП (укр+рус) |  Золотой аудиофонд АП |  Дискография АП |  Книги поэтов |  Клубы АП Украины |  Литобъединения Украины |  Лит. газета ресурса
поиск
вход для авторов       логин:
пароль:  
О ресурсе poezia.org |  Новости редколлегии ресурса |  Общий архив новостей |  Новым авторам |  Редколлегия, контакты |  Нужно |  Благодарности за помощь и сотрудничество
Познавательные и разнообразные полезные разделы: Аналитика жанра |  Интересные ссылки |  Конкурсы, литпремии |  Фестивали АП и поэзии |  Литературная периодика |  Книга гостей ресурса |  Наиболее интересные проекты |  Афиша концертов (выступлений) |  Иронические картинки |  Кнопки (баннеры) ресурса

Опубликовано: 2007.06.04
Распечатать произведение

Наталья Забила

ПО ГОРІХИ (Цикл «ЯСОЧЧИНА КНИЖКА»)

Шерехате і ворсисте,
та розлоге, та густе
зап’яло ліщину листя,
мов убрання золоте.

А під листям тихо-тихо
на тоненьких гілочках
причаїлися горіхи
у зелених кожушках.

Ой, горіхи! Не сховатись,
хоронись не хоронись,
як наскочим ми, малята,
в мовчазний осінній ліс!

Затремтить ліщина сміхом,
різнобарвно зацвіте...
не сховаються горіхи
попід листя золоте!

— Ой, поглянь, які хороші!
Та усе по два, по три!
Лесь — у шапку... Майя — в кошик...
От привілля дітворі!

Юра тягне повну торбу,
Тася в пелену збира...
Сонце тихо суне вгору.
Вже й обідати пора!

От малеча вся зійшлася,
повні кошики в руках.
Тільки де ж це наша Яся,
метушлива та метка?

Зоховавшися під гілку,
у густім чагарнику,
Яся дивиться на білку,
що мелькає на дубку.

Яся стиха ледве диха;
ворухнутися — біда!..
А звірок гризе горіхи,
ще й шкарлупку викида.

Стриб на гілку, вигне спинку,
розкошлатить довгий хвіст,
та з ліщинки — на ліщинку,
та з-під листячка — під лист!

І така ж мала та спритна,
та забавна, та прудка!..
Час минає непомітно —
все б дивилась на звірка!

Тільки чути — кличуть Ясю.
Підвелася — білка стриб!
Вмить метнулась, подалася
в лісовий зелений глиб.

А до Ясі діти з сміхом:
— Що ж ти, Ясочко, сама?
Ну, а де ж твої горіхи?
А горіхів і нема!..

— Ах ти ж, білко — сіра спинко!
Що ж ти Ясю підвела?
Через тебе цю торбинку
я порожню принесла!

Та не журиться маленька,
бо у неї друзі є:
кожен з них горіхів жменьку
нашій Ясочці дає!

1932
© Наталья Забила
Текст выверен и опубликован: модератор

Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”

Написать отзыв в книгу гостей автора


Опубликованные материали предназначены для популяризации жанра поэзии и авторской песни.
В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.

Концепция Николай Кротенко Программирование Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2021 © Poezia.ORG

«Поэзия и авторская песня Украины» — Интернет-ресурс для тех, кто испытывает внутреннюю потребность в собственном духовном совершенствовании