Авторський переклад з російської


* * *

Я знаю, що ти не кохаєш нікого,
Що в пристрасті бурі немає чуття.
Та я у нестямі, бо в мене є змога
Відчути сьогодні з тобою злиття.

Я знаю, що зовсім нікого не любиш,
І хвилі не вірні твоєї душі.
Захоплююсь тим, що ти трепетні губи
Підставити для поцілунків спішиш.

То сонце яскраве, то хмари над нами.
Шепочешь: «Прийди», то волаєш: «Іди!»
Але я щасливий, що можна губами
Торкнутися грудей приємно блідих.

Ховаєш ти серце глибоко під млою.
Хоч я рівнозначний для тебе нулю,
Я радий, що бачуся знову з тобою.
Щасливий тому, що безмежно люблю.

Тобою любуючись мов кам’яніють.              
І подих тамують аж до забуття.
Здається ж мені, що ніхто так не вміє
Любити тебе, моє море, як я.

---------------------------------------------------------

* * *

Я знаю, что ты никого не любишь,
И знаю, что страсть твоих бурь без огня.
Но тем одурманен, что глаз твоих глуби
Радушно впускают к себе и меня.

Я знаю, что ты никого не любишь,
Что волны души твоей мне не верны.
Но тем восторгаюсь, что мне твои губы
Сегодня, как будто навек, отданы.

То яркое солнце, то тучи над нами.
То шепчешь: «Приди», то кричишь: «Уходи».
Но всё-таки счастлив, что можно губами
Коснуться твоей белоснежной груди.

Ты прячешь от всех своё сердце седое.
Хоть я для тебя равнозначен нулю,
Но рад, что опять повидался с тобою.
И счастлив уже потому, что люблю.

Часами глядят на тебя, каменея,
Дыханье, любуясь тобой, затая;
Но кажется мне, что никто не умеет
Любить тебя, море, так сильно, как я.