укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 45121, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2025.08.05
Роздрукувати твір

Вoлoдимир Роберта

***

Авторський переклад з російської


* * *

Я знаю, що ти не кохаєш нікого,
Що в пристрасті бурі немає чуття.
Та я у нестямі, бо в мене є змога
Відчути сьогодні з тобою злиття.

Я знаю, що зовсім нікого не любиш,
І хвилі не вірні твоєї душі.
Захоплююсь тим, що ти трепетні губи
Підставити для поцілунків спішиш.

То сонце яскраве, то хмари над нами.
Шепочешь: «Прийди», то волаєш: «Іди!»
Але я щасливий, що можна губами
Торкнутися грудей приємно блідих.

Ховаєш ти серце глибоко під млою.
Хоч я рівнозначний для тебе нулю,
Я радий, що бачуся знову з тобою.
Щасливий тому, що безмежно люблю.

Тобою любуючись мов кам’яніють.              
І подих тамують аж до забуття.
Здається ж мені, що ніхто так не вміє
Любити тебе, моє море, як я.

---------------------------------------------------------

* * *

Я знаю, что ты никого не любишь,
И знаю, что страсть твоих бурь без огня.
Но тем одурманен, что глаз твоих глуби
Радушно впускают к себе и меня.

Я знаю, что ты никого не любишь,
Что волны души твоей мне не верны.
Но тем восторгаюсь, что мне твои губы
Сегодня, как будто навек, отданы.

То яркое солнце, то тучи над нами.
То шепчешь: «Приди», то кричишь: «Уходи».
Но всё-таки счастлив, что можно губами
Коснуться твоей белоснежной груди.

Ты прячешь от всех своё сердце седое.
Хоть я для тебя равнозначен нулю,
Но рад, что опять повидался с тобою.
И счастлив уже потому, что люблю.

Часами глядят на тебя, каменея,
Дыханье, любуясь тобой, затая;
Но кажется мне, что никто не умеет
Любить тебя, море, так сильно, как я.

2025
© Вoлoдимир Роберта
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2025 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні