***
Війна на літо вигнала людей
З домівок у чужий холодний вирій.

Годинник мов на похорон іде –
Вік ранами і вибухами міряє.

Сорока гільзи носить у гніздо –
Блискучого багато так не бачила.

Зітхаєш після речення. І до…
А куля серце кличе на побачення.

Бояться бджоли у чарунки мед
Приносити, бо вулик заміновано…

Шукаєш миру, та не знаєш: де?
Бої ідуть у душах і на доменах.

Прийшов диявол. Вийшов у етер.
Йде рятувати Господа на «Буці».

Щоб в світі розумітися тепер,
Бог реєструє профіль у Фейсбуці.

Але й туди іуди й фарисеї
Напхали вати, всипали брехні.

На підвіконні квітнуть орхідеї,
Чи сняться з миром Богу і мені.

02.05.2022   ©   Василь Кузан