*** Війна на літо вигнала людей З домівок у чужий холодний вирій. Годинник мов на похорон іде – Вік ранами і вибухами міряє. Сорока гільзи носить у гніздо – Блискучого багато так не бачила. Зітхаєш після речення. І до… А куля серце кличе на побачення. Бояться бджоли у чарунки мед Приносити, бо вулик заміновано… Шукаєш миру, та не знаєш: де? Бої ідуть у душах і на доменах. Прийшов диявол. Вийшов у етер. Йде рятувати Господа на «Буці». Щоб в світі розумітися тепер, Бог реєструє профіль у Фейсбуці. Але й туди іуди й фарисеї Напхали вати, всипали брехні. На підвіконні квітнуть орхідеї, Чи сняться з миром Богу і мені. 02.05.2022 © Василь Кузан
|