укр       рус
Авторов: 413, произведений: 41990, mp3: 334  
Архивные разделы: АВТОРЫ (Персоналии) |  Даты |  Украиноязычный текстовый архив |  Русскоязычный текстовый архив |  Золотой поэтический фонд |  Аудиоархив АП (укр+рус) |  Золотой аудиофонд АП |  Дискография АП |  Книги поэтов |  Клубы АП Украины |  Литобъединения Украины |  Лит. газета ресурса
поиск
вход для авторов       логин:
пароль:  
О ресурсе poezia.org |  Новости редколлегии ресурса |  Общий архив новостей |  Новым авторам |  Редколлегия, контакты |  Нужно |  Благодарности за помощь и сотрудничество
Познавательные и разнообразные полезные разделы: Аналитика жанра |  Интересные ссылки |  Конкурсы, литпремии |  Фестивали АП и поэзии |  Литературная периодика |  Книга гостей ресурса |  Наиболее интересные проекты |  Афиша концертов (выступлений) |  Иронические картинки |  Кнопки (баннеры) ресурса

Опубликовано: 2021.06.15
Распечатать произведение

Сергей Негода

Веселі комори

Старезні скелети
дерев-потвор в садках,
на них тепер не сідає
сизий орел, а над ними
висить  сизий сокіл.
Вже все перемелено в щедрі
пожертви хлібів
з преусяким врожаєм.

Бере Ярема  ці немічні хомути
і веде  молодих жеребців,
прив'язує  кобил
до стовбурів височених беріз.
Міцні шпори замочує  
у солоній ропі,
аби на смерть лихих ідей
не йшли чаклуни,
бо у весільному сні
одні заборонені комори.

Зранку велике тісто,
серед тенет і котлет
збито інтернет-штакет,
проте в одній широкій
діжі делікатне місиво,
чогось довго сходить,
і ледь росте цей бешкет
в хліві без сонця велет-коровай,
Один раритет серед прикмет,
ґаджет діждався лихої хвилини,
розправи над силуетом милої
в забороненій коморі.

Весільний, гарячий бенкет.
Врешті  злет етикетів з шербетом.
Трепет та лепет, - зійшлись
до милої згоди свати,
з семи криниць-світил
вічні джерела віків,
врешті вилетіли без руля і вітрил
три лебедиці з комори
У них нерви геть до семи небесних
міцних крепіль-жреців.

У веселому селі під п’яну руку
на старій ниві визріли
сині волошки із сім кіп
озимої пшениці.
На покуті сидять зріднені,
близькі файні красавки,
на цім світі радісні діти.
Тепер усі величні обереги
просіяні свіжим зерном,
знесені  до замальованої
півнями комори,
на вісім білих
переречених жрекинь,
котрі випекли на все
веселе село
підземні пречисті сили
нових героїв
із трьох позолочених дідухів.

Втретє прекрасні півні,
помальовані у коморі,
вкотре чекають Віри,
вогняної горлиці стид і сором
та здоровезного сокола,
збоченого на голову.

І ось перечекали веселі
скажену бурю весілля
з чорною куркою
під скаженою піччю.
Передусім білі
міцні жеребці
переприв'язані
до низочезних беріз.
За велінням сватів
міцні конони зайшли в комору,
прикрипіли червоні блискавки
через обоє дебелих плечей.

Конюшники обнюхують
молодого соколика,
обстежують молодого
бояра-перелесника.
А всюди чути не перечути,
як гримить сонячний бубон,
в котрий б'є молодий бояр
в червоному перед забороненою,
темною коморою.

А у цієї подружки ще пучечки
з сушеними ягідками
червоної калини на вухах.
У неї суворий перелесник
з довгим вогняним
мечем за широким
шкіряним ремнем
готовий злягатися
в забороненій коморі.

Оце на якесь лихо,
і вдаряє мечем
блискавка по землі.
Скидає з себе
червону сорочку,
пошиту білими нитками,
стрясає буйну шевелюру.
Кладе гострого меча
перед коморою на колоски.
Переступає через цей меч
і має  вогняну халепу.
Буря хутко перелітає  
поріг забороненої комори
і стоїть стовпом поперек.

А в темній коморі -
біла перина на сухій соломі.
А за дверима комори -
вогняна горлиця,
наречена і наречений
лежать на білій перині
і палає золотим сяйвом
гомін весілля,
все село стало сторчака.

Не сонцем біситься
міцне серце сокола.
Цілу годину гарцює буря,
в усі дзвони дзвонять
на все веселе село.
Веселіють дахи. Вереск.
Сплеск та бурлеск ласк.
На цілу горошину птахи
цвірінькають і кушпелять.
Від хати до хати відтиск і затиск,
дзвенять господарі
усіма блискучими ключами.
Стоїть тріск і ляск.
Від хати до хати
веселі музики будять оплески
перезвами молодих дівчат
за  хутких юнаків кохатися.

А це вкотре сьогодні
роздушили чвертку пани,
в забороненій коморі
сплять веселим сном.
А це веселі пащеки
вже бісяться на вигоні.

І раптом злітає над селом.
Несамовита велика буря  
вмить викорчовує на розпутті
усі молоді сади по обійстям.

В осінніх гаях
білі берези поламані
під дебеле коріння







2021
© Сергей Негода
© музыка: Сергей Негода
Текст выверен и опубликован автором

Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”

Написать отзыв в книгу гостей автора


Опубликованные материали предназначены для популяризации жанра поэзии и авторской песни.
В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.

Концепция Николай Кротенко Программирование Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2021 © Poezia.ORG

«Поэзия и авторская песня Украины» — Интернет-ресурс для тех, кто испытывает внутреннюю потребность в собственном духовном совершенствовании