Хто був сам собою майором,
як орач Панас в хака-хуку
та щось комусь сам прокурор
гарно знайшов в хука-хаку,
той наш птах.  Однак душа шута,
як бабця-падлюка в хаку-хука.

Що-будь його багата Божа стара
хвора воля та доля в голях.
Ой-то, вона у когось з п’ятьох
казнахто, мов бракована торба!
Та вона хтозна з чого налякана
в сорокосотнях багна та навозу.

У кого ця моя ворожа боязнь -
одна дробова, а друга - добра?
Як мало брай-душ, будь-хто
з ста сорока сягав огня щастя.
Як багато грай-цуш, будь-хто
з п’ятсот розкарячував зло.

На той час одну з мотузком
було крутнуло за його бородою.
Просто давно Павлусь в батька
знайшов ящура Бокоюлюкоба.
Макуха - його голова. От-от скоро
урвуть його вуха, як у пана Чорного.




Примітка.

У тексті: «Хака-Хуку» для фонічних асонансів   використані лише голосні звукоряди:   - у-о-а - йо - ю - я.