німим колодієм заціплені  у слизі
позумкотіли  випліднені з призьби
їх імпозатні  жертви вбрались в  ризи
шокуючі веселки  відьми ївги
у перепост  на  здвиження вітрів
зурочене побачення у вирії
над зубожіннями троянових валів
суха калитка   спечена на сонці
вогонь  без мороку втрачає віщу силу
жаби  жертовника обрали знахяря
скажені чаклуни щедро пташині
на ворожбитів  оберулись  з яви
закликані в темряву  жах діряви
із власних уст сакральне  коло свята
і світло сповнене заспівом та зірками
сотворить в небі волю  горностаів
з усіх усюдів ящерів зелений
закличок  проводів у спасівку села
лісовика водяника з етерів
під воскресіння віри із стебла
поблідів сивий домовик в єлеї
на яблунях уздрівши білих галок