Повимикайте на ніч мізки,
Щоб глузд здоровий зберегти.
І відпустіть напруги віжки,
Бо завтра знову нам іти
Крізь політичні лиховії,
Крізь дурість наших верховод...
Невже ж померли наші мрії?
Чи ми скінчились як народ?
Ще скільки будемо блукати
В шизофренічній цій імлі,
Куди нас, як баранів, брате,
"Державотворці" завели?
Вони все ділять, все їм мало:
Посади, власність, бариші.
А люди вже порахували
Останні в кулаці гроші.
Добили владні "фарисеї".
Вже нерви, як дроти гудуть...
Мо', українці без "Мойсеїв",
Самі в майбутнє шлях знайдуть?