Повимикайте на ніч мізки, Щоб глузд здоровий зберегти. І відпустіть напруги віжки, Бо завтра знову нам іти Крізь політичні лиховії, Крізь дурість наших верховод... Невже ж померли наші мрії? Чи ми скінчились як народ? Ще скільки будемо блукати В шизофренічній цій імлі, Куди нас, як баранів, брате, "Державотворці" завели? Вони все ділять, все їм мало: Посади, власність, бариші. А люди вже порахували Останні в кулаці гроші. Добили владні "фарисеї". Вже нерви, як дроти гудуть... Мо', українці без "Мойсеїв", Самі в майбутнє шлях знайдуть?
|