1

На чортовім колесі нишкне убогий.
Шипшинові зарослі, шкіра, хвости.
Розхитана гайка. Відпиляно роги.
Відлічують чотки: прости...відпусти...

Ні грошей відмитих, ні хитрої справи.
Смолою пропахли висоти оці.
Єхидни голодні, яруги, заграви.
І кінчик пера у вологій руці.

Це бал птахоїдів, де смикають серце,
Викльовують очі, бажають най-най...
Впритул підповзають - і тичуть люстерце;
Жбурляються жовна слабким у курай.

Повітряні кульки чіпляє босота.
На флаєрах - чітко - місця та ряди.
А жертва десята оплакує соту...
Не вмієш літати - вампірам годи.

Чортисько вчорашній сумує за пеклом:
Там просто і чорно, там жалю нема,
Там стогнуть протяжно Горпина і Векла,
Бо в рай полетіла з драбини кума…

Схопився за мрію… і вийшов на люди.
Як жити-дружити – не знає ніхто.
Пливкий ескалатор… жетон за ескудо…
І ти вже не чорт – а святий у пальто.

2

Над виром орацій перевертні, діви.
Нанизуй браслетики на очерет...
Ти можеш ледь-ледь відхилитися вліво,
Закинути вірша в лункий інтернет...

Його пропальпують. Ось бач: стетоскопи
Повзуть, наче тлусті едемські вужі.
Кричи - бо клювали... І знатиме Сопот,
Як голос шанують зраділі чужі.

...Добріють під сюр-колискову малята.
Зайчатко вухате жує полини.
А колесо крутиться… як йому стати?
І заздро зітхають імлисті млини…



25 січня 2016
ілюстрація
https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1012933472101157&set=a.136243329770180.23899.100001535411743&type=3&theater