Не закликайте отут помирати,
Лізти на шпиль - і кричати: "крушімо!".
Лики-святенники-бізнеси-дати -
Конгломерат.
А по війнах так німо...

Сотні убитих, спинилися кулі.
Стовчено долі, серця та ксилеми.
Пік.
Роззираюсь... І завтра, й минулля -
Вічні, стожарі для горору теми.

Цілі-надії мусуються плебсом.
Піниться ель у струмках Ельдорадо.
Зроду людва телесується... Плесо
Сили усмоктує.
Діти - відрада.

Жорна, вітрила, питльована пісня,
Стиглі горгопки, вишивані думи...
Тонуть ковчеги...
Спасатися пізно.
Спалено пліт, плащаницю і гуму.

Юди в юдолі.
Черниці побиті.
Кров`ю окроплено пні, медальйони.
Зло надщербило карафку блакиті.
Спрагу тамують отари драконів.

Що Тобі, Господи, пишеться в небі?
Сьома печать відкришилася.
Труби.
Сонм блискавиць...
Принишкають на греблі
Жаби й лелеки - під сяйвом тризуба.

Полум`я гасять голодні сіроми.
Владця Охріма шпиняє Валєра.
Гаспиди всучують всім паліндроми.
Рев.
Квіти зла...
Сад - у стилі Бодлера.

Час відділяти пелюстя від гною.
Фраєри кажуть: є землі, де краще.
Не сподівайся на дядечка Ноя.
В шторм залишаєшся напризволяще.

2015

https://www.facebook.com/photo.php?fbid=959127460815092&set=a.136243329770180.23899.100001535411743&type=3&theater