Опубликовано: 2015.08.04
Светлана-Майя ЗализнякЖук Той дід Володька нутрій так любив, Що клітями зайняв шматок городу. Хазяйнував поволі, без журби. А жив самітно, цінував свободу. "Любасок мав чимало..." - хихотів, Із Казахстану все чекав листівки. Сухенький жук - між глеків та котів - Козу доїв. Аж дзвенькотіла цівка. І все ж зманив у двір одну із краль. Її онука потовкла томати. З рік малювали пір"ям пастораль... "Йшов залюбки у храм..." - шепоче мати. Чого ж лишила друга край ріки, Де лементіли гуси і малеча? Чи запах цигарок був зарізкий, Чи снились юнь, Валерій гостроплечий... У діда був колодязь... глузд... сарай. Болиголов ряснів аж під горіхом. Ряди тушонки, мальви, груші. Рай! Там Осінь аж заходилася сміхом. Траву хапали оковирні зуби... Які ж дивочні між старими шлюби! Поплив той дід Мирською - без весла. Навчиться ще якогось ремесла. 2015 https://www.facebook.com/photo.php?fbid=927457497315422&set=a.136243329770180.23899.100001535411743&type=1&theater
|
2015 © Светлана-Майя Зализняк |
Текст выверен и опубликован автором
Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”
Написать отзыв в книгу гостей автора
Опубликованные материали предназначены для популяризации жанра поэзии и авторской песни.
В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.