Опубліковано: 2015.08.04
Свiтлана-Майя ЗалiзнякЖук Той дід Володька нутрій так любив, Що клітями зайняв шматок городу. Хазяйнував поволі, без журби. А жив самітно, цінував свободу. "Любасок мав чимало..." - хихотів, Із Казахстану все чекав листівки. Сухенький жук - між глеків та котів - Козу доїв. Аж дзвенькотіла цівка. І все ж зманив у двір одну із краль. Її онука потовкла томати. З рік малювали пір"ям пастораль... "Йшов залюбки у храм..." - шепоче мати. Чого ж лишила друга край ріки, Де лементіли гуси і малеча? Чи запах цигарок був зарізкий, Чи снились юнь, Валерій гостроплечий... У діда був колодязь... глузд... сарай. Болиголов ряснів аж під горіхом. Ряди тушонки, мальви, груші. Рай! Там Осінь аж заходилася сміхом. Траву хапали оковирні зуби... Які ж дивочні між старими шлюби! Поплив той дід Мирською - без весла. Навчиться ще якогось ремесла. 2015 https://www.facebook.com/photo.php?fbid=927457497315422&set=a.136243329770180.23899.100001535411743&type=1&theater
|
2015 © Свiтлана-Майя Залiзняк |
Текст вивірено і опубліковано автором
Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”
Написати відгук в книгу гостей автора
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.