гас час нА згин, ліс ліз в спомин:
     пень в сон-стогін, крона в гомін;
     й вітер думу розсотає...
  ...а коріння — й пам'ять має?

     всю свою, та хоч й земную:
     чи лежати ж їй так, всує;
     й не занидить, не ледащо...
  ...а вік жити — дали нащо??

     з капку в крапку!  більше вище!
     ген, для душ!!  це вітер й свище!!
     й геть вже йде!!!  де б прихилитись!!!
  ...а собою — поділитись???