Павел Кричевский***Леонід Талалай
2014 Леонід Талалай * * * Як новачку були не раді мені в стаханівській бригаді: не те підніс, не так подав, і кожен в'їдливо повчав і підганяв; — Давай, давай! Быстрее, ёханый бабай! Да говори на человеческом! А я селюк, я ще не вмію. Ніяковію і німію, І піонером червонію, Що завинив перед отечеством. І співчував лише Кузьмич: Ты не боись, всему обучим... І натякав, щоб я з получки Не поскупивсь на могорич. І все було, як і повинно... І всі, звичайно ж, напились. А потім в пісні обнялись, Як заспівали «Черемшину», Яка і в нас біля бараку Вже цвіт ронила на поріг, Та я підспівувать не міг, Мені хотілося заплакать; І від горілки, і від того, Що визнали мене своїм, І від черемхи над порогом Бараку, що нам став за дім, А ще від того, що нічого Не зміниться в житті моїм. © Павел Кричевский |
Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”
Написать отзыв в книгу гостей автораВ случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.
