| Зіронько моя, ти чому похмура,  Чом в очах ясних роздуми сумні?..
 Увійшла в твоє серденько зажура
 І тепер вона тьохкає в мені.
 Твоя зажура у мені, немов мембрана
 Бринить, лякає легкокрилого Амура.
 Пригорнись, моя кохана, відведи печаль-зажуру.
 Усміхнись, моя кохана, відведи печаль-зажуру.
 
 Сум в очах твоїх щире серце крає,
 Розкажи мені про журбу свою
 Або пригадай, як тебе кохаю,
 В тихому, для двох, нашому раю.
 А хочеш, з міста ми чкурнемо вранці-рано,
 Полоти будемо в селі топінамбури,
 Пригорнись, моя кохана, відведи печаль-зажуру.
 Усміхнись, моя кохана, відведи печаль-зажуру.
 
 Усілякі нам доля шле шаради,
 Та у тебе є кращий в світі я.
 Усмішка твоя — для душі відрада,
 Зіронько моя, чічечко моя.
 Нехай повз нас проходять буднів каравани,
 Нехай про нас говорять щось якійсь авгури…
 Пригорнись, моя кохана, відведи печаль-зажуру.
 Усміхнись, моя кохана, відведи печаль-зажуру.
 
 Акорди:
 
 Am    Hm7-5 E7             Am
 Зіронько мо|я, |ти чому пох|мура,
 Gm               A7  A#dim        Dm
 |Чом в очах яс|них |роздуми сум|ні?..
 F              E7   Gm  A7        Dm
 |Увійшла в тво|є |сер|денько за|жура
 Am  F                E7
 І тепер во|на |тьохкає в ме|ні.
 Gm        A7                  Dm
 Твоя за|жура у ме|ні, немов мемб|рана
 G7                       C
 Бринить, ля|кає легкокрилого А|мура.
 A7       Dm            Am           E7           Gm  A7
 |Пригор|нись, моя ко|хана, відве|ди печаль-за|жу|ру.
 A7       Dm            Am           E7           Am
 Усміх|нись, моя ко|хана, відве|ди печаль-за|журу.
 
 |