Зіронько моя, ти чому похмура,
Чом в очах ясних роздуми сумні?..
Увійшла в твоє серденько зажура
І тепер вона тьохкає в мені.
Твоя зажура у мені, немов мембрана
Бринить, лякає легкокрилого Амура.
Пригорнись, моя кохана, відведи печаль-зажуру.
Усміхнись, моя кохана, відведи печаль-зажуру.

Сум в очах твоїх щире серце крає,
Розкажи мені про журбу свою
Або пригадай, як тебе кохаю,
В тихому, для двох, нашому раю.
А хочеш, з міста ми чкурнемо вранці-рано,
Полоти будемо в селі топінамбури,
Пригорнись, моя кохана, відведи печаль-зажуру.
Усміхнись, моя кохана, відведи печаль-зажуру.

Усілякі нам доля шле шаради,
Та у тебе є кращий в світі я.
Усмішка твоя — для душі відрада,
Зіронько моя, чічечко моя.
Нехай повз нас проходять буднів каравани,
Нехай про нас говорять щось якійсь авгури…
Пригорнись, моя кохана, відведи печаль-зажуру.
Усміхнись, моя кохана, відведи печаль-зажуру.

Акорди:

Am    Hm7-5 E7             Am
Зіронько мо|я, |ти чому пох|мура,
Gm               A7  A#dim        Dm
|Чом в очах яс|них |роздуми сум|ні?..
F              E7   Gm  A7        Dm
|Увійшла в тво|є |сер|денько за|жура
           Am  F                E7
І тепер во|на |тьохкає в ме|ні.
          Gm        A7                  Dm
Твоя за|жура у ме|ні, немов мемб|рана
                G7                       C
Бринить, ля|кає легкокрилого А|мура.
A7       Dm            Am           E7           Gm  A7
|Пригор|нись, моя ко|хана, відве|ди печаль-за|жу|ру.
A7       Dm            Am           E7           Am
Усміх|нись, моя ко|хана, відве|ди печаль-за|журу.