1 світловий рік

Сонце геть до зірки всохло...
Простір всюди небом є...
І полегшення потроху
невагомістю стає.

2 світлових роки

Землю знов я викликаю
з прірв сигналів та світлин
і на дотик відчуваю
полиновий плин хвилин.

3 світлових роки

Знов шерехатість електронів
шурхоче тихо по дротах,
а смак реліктових фотонів
ледь солоніє на вустах.

4 світлових роки

Проміння пружні бадилини
сплелись в ізотропії лінз
і кожен промінь пахне сіном,
як трави зорями колись.

5 світлових років

Із зорельоту роблять ноту
молекул акустичні рухи
і в космогонію польоту
складаються тіла і звуки.

6 світлових років

Космос розчиняє очі й лиця,
та сліпі пілоти й менестрелі
точаться у "чорних дір" зіниці
крізь галактофоній акварелі.

7 світлових років

Іскрить на кінчиках антен та пір'їв
і над інопланетними столицями
на механізм олюднення сузір'їв
чиясь перетворилась інтуїція.

8 світлових років

Безодня спогади дарує кораблю,
де в ній земляни є господарі - не гості! -
й рудого Сонця відчуває де-жа-вю
ультрамариновий, край Сиріусу, простір...