Іванові Залізняку -
                           моєму тридцятидворічному дідові


1

А я ж за тебе дихаю - живу.
Мій син малює "мессер"... канонаду...
Над полем бою золотий павук
Зіткав супокій...
                       Пах твойого саду -
У косах, у словах... Гули джмелі
У рань оту, коли розверзлось небо...

На діда, кажуть, схожа. Не змаліть.
Хоч віршем притулюсь вночі до тебе...

2

Загомонів портал "Меморіал":
Івана Кузьмича однополчани.
"Пропав..." "пропав..." Поміток цих - РІКА!
Біль. Повечір"я небо - рвані рани...

3

Стерня колюча.
                       "Хутір догоря...
Був двір отут, мов плац..." - голосить вишня...

І що мені - громів трьохстопний ямб?
Хоч танки, хоч піхота - крок не стишать.