Іванові Залізняку - моєму тридцятидворічному дідові 1 А я ж за тебе дихаю - живу. Мій син малює "мессер"... канонаду... Над полем бою золотий павук Зіткав супокій... Пах твойого саду - У косах, у словах... Гули джмелі У рань оту, коли розверзлось небо... На діда, кажуть, схожа. Не змаліть. Хоч віршем притулюсь вночі до тебе... 2 Загомонів портал "Меморіал": Івана Кузьмича однополчани. "Пропав..." "пропав..." Поміток цих - РІКА! Біль. Повечір"я небо - рвані рани... 3 Стерня колюча. "Хутір догоря... Був двір отут, мов плац..." - голосить вишня... І що мені - громів трьохстопний ямб? Хоч танки, хоч піхота - крок не стишать. |