МП - 401
                 
                                     Футболісту А. Шовковському


Наводжу оком... Ти таки – здохляк,
А ще кричать, що спорт влива здоров’я.
Трійничний вузол не омитий кров’ю
І рот від скул далеко – абияк.
Та перст поклав орудар на чоло:
Благословлю не байку, а футбол.
Звідтоді всюди скаженіють фани,
А ти раденький, бо вже  крез – не ланець.

А я пишу тайнопис ще з тих  зим,
Коли ти Алгебру палив на попіл.
Прозрівши, що не вийдуть з рангу хобі
Мої старання, став я  справді злим.
Плоть водіїв  розчавлював на кляр,
Дівуль (земля дрижала...) смачно кляв,
Та це – як по снігу іти у ластах.
Ти саме, друже, вивільнявсь від Власти.

Таки ж не винен жоден літерат,
Що під”їдень міцніший за спортсмена!
Авжеж, ганьба, коли атлет вже ветхий,
А ще в трамвай уперто тягне мат.
Ось "Мерседес" Д. Кіпіані -  їхав,
А потім натрусив на шлях горіхів.
А ще ж стрімливо в мить польоту вмер
Буромвель... Бармен...цур йому: Брумель!

Я в спорті – як в механіці – трухан.
Та лик натхненний, гонор ще звитяжний.
Про це дізнавшись, ти ось-ось обм’якнеш
І ретируєшся ( це, певно, на буран).
І мариться мені, що волею всіх рун
Рядами покривулених трибун
Футбол
             тече
                      в словесності
                                              темницю...
Деталька. Мізерня... Атож -  дрібниця.

                                                      27.06.2009




----------------------------------------------------------------------------------------

МП-401

                                            Футболисту А. Шовковскому

А выглядишь ты круглым дохляком,
хоть и твердят, что спорт даёт здоровье.
Тройничный узел явно обескровлен
и рот от левой скулы далеко.
Но ведь решил глава садовых лбов
благословить не басни, а футбол!
С тех пор по всей земле звереют фаны,
а ты и рад, что льются "маны-маны"...

А я творю историю с тех зим,
когда с трудом ты складывал две дроби.
Узнав, что остаются в ранге хобби
мои труды, я стал и вправду злым:
водителей сжижал в кровавый кляр,
девиц на чём земля стояла клял,
но это - как ходьба по снегу в ластах...
Напомню: ты тогда развёлся с Властой.

Как будто литератор виноват,
что мрут спортсмены чаще плодожорок!
Ну да - позор, когда гимнасту сорок,
а он в трамвай затаскивает мат.
Однако и машина не со зла
Давида Кипиани подвела,
и уж совсем скоропостижно умер
Буромвель... Бармен... тьфу, зараза: Брумель!

Я в спорте - как в механике индюк,
но выгляжу - хоть пей с лица тамянку.
Узнав об этом, ты решишь обмякнуть
и сдаться (это, батенька, к дождю).
Мне снится вновь, что по веленью рун
количеством восторженных трибун
футбол с литературой поменялись...
Деталька. Пустячок. Ну просто малость.

                               Вячеслав Рассыпаев
           
                                               2003