1

Справляли свайбу Псел і Купина.
Базікали зигзички і сороки:
„Крас невситимий в себе закохав
Шипшини кущ... Обраниця висока!
Ця наречена мудрих настанов,
Підлещувань і співаниць не слуха…
Скуштує краля й палахку любов,
І перелюбства землю - рухлу!..”

Горнулася до мужа Купина…
Клювало птаство з пелюсток-фужерів…
Під лікоть брав огрядний Листопад…
Повзли хмарини,
                        гусінь,
                                  листовертки…

2

Не схибив Псел, він русло шлюбне знав.
Не тік у чад пожеж і вакханалій.
Кохану перелюбник Листопад
В ніч горобину переніс до саду.

Круг неї сипав
                     грушки,
                                  виноград…
Чужа дружина полюбляє вільгу?
Потік в саду
                  грайливий
                                   водоспад…

А Купина від суму янтаріла…
А Купина
                зривалася
                                   у лет…
І кружеляли  
                    садом
                                  сім
                                          епістол…

Одну із них одержав сивий Псел –
І… заховав листок під сливу пізню.