Без тебе це містечко - океан.
Стою на скелі.
                       Синьопінний шелех...    
Чому квиток на лайнер не порвав?
Сама ж придбала.
                         Плівся невідчепно...
За чаєм скиглив: ”Бриз... Упав  мольберт..”
Терзають
              сім вітрів
                            мене -
                                       Вельвічію!
Жбурляє
                 колючки
                                   спекотний день,
А вечір перетворює в затвірницю.

Щоночі мариться: в пилюці всіх доріг,
Мов пілігрим, ти стукаєш у браму.
Рахую кроки -
                      в горобину ніч…
Услід кричу:”Прийшов?
                               Щасливих мандрів...”

Шерхочуть хвилі:
                         „ Чайкою… Одвік...
Зі скелі відчаю... найлегше...”
                                             Крок - і сяйво!

Без тебе - на хисткій земній корі -
Пекельно тяжко, попри міць незламну.