Без тебе це містечко - океан. Стою на скелі. Синьопінний шелех... Чому квиток на лайнер не порвав? Сама ж придбала. Плівся невідчепно... За чаєм скиглив: ”Бриз... Упав мольберт..” Терзають сім вітрів мене - Вельвічію! Жбурляє колючки спекотний день, А вечір перетворює в затвірницю. Щоночі мариться: в пилюці всіх доріг, Мов пілігрим, ти стукаєш у браму. Рахую кроки - в горобину ніч… Услід кричу:”Прийшов? Щасливих мандрів...” Шерхочуть хвилі: „ Чайкою… Одвік... Зі скелі відчаю... найлегше...” Крок - і сяйво! Без тебе - на хисткій земній корі - Пекельно тяжко, попри міць незламну.
|