Так завжди: є початок долі і те, що далі.
Так завжди: є один, одна і зовсім одні.
А самотність... Вона міцніша за ніж зі сталі
І їй досить комфортно плавитись у вогні.

Так завжди: надзвичайно боляче помилятись
І тому ти собі повторюєш: «Я б не зміг...»
Що страшніше: програти чи просто здатись?
Ти прийшов. Ти побачив. Тільки не переміг.

Так завжди: коли хочеш мати, навчись чекати.
Я терпляча, але всьому настає кінець.
А самотність... Вона навчила мене мовчати.
Серед крику не чути стуку людських сердець.