Так завжди: є початок долі і те, що далі. Так завжди: є один, одна і зовсім одні. А самотність... Вона міцніша за ніж зі сталі І їй досить комфортно плавитись у вогні. Так завжди: надзвичайно боляче помилятись І тому ти собі повторюєш: «Я б не зміг...» Що страшніше: програти чи просто здатись? Ти прийшов. Ти побачив. Тільки не переміг. Так завжди: коли хочеш мати, навчись чекати. Я терпляча, але всьому настає кінець. А самотність... Вона навчила мене мовчати. Серед крику не чути стуку людських сердець. |