В акваторії
Між Сцилами й Харибдами
     Серед моря я
Крізь шторм розчув колиб дими,
     Перепнуті вщерть
Хмаринними ескадрами.
     Не тримала твердь,
Здригалася вся надрами.
     І вітрила
Вже скупалися помалу би,
     Та не хтіли
Відірватися геть з палуби.

     Бухти й гавані
Сіпнулись землетрусами;
     В моїм плаванні
Борти розбитись мусили;
     Тож з кінгстонами
Відкритими я впав углиб:
     Ми потонемо
Серед молочносизих риб.
     Чайок стогони
Здіймалися у коло те,
     І до чого не
Торкався — було золоте.