Опубликовано: 2008.01.19
Ирина Шувалова***ворони розводять вогні на башті із вітру гілки проростають крізь місяць, вростають у місяць втонула у сутінках сонця єпископська митра цей звихнутий світ вже ніколи не стане на місце на сходах дощу ми ведемо підступні розмови каміння пускає коріння у наші питання дерева виходять на лови, виходять на лови смертельним металом поблискує їхнє мовчання ах, черви, і ми плазували між струнами літа в кавернах між пальців богів ми ховались від зливи та згодом прийшла повелителька сірого світла і випила наші серця, як скривавлені сливи тож нині – не наш уже клопіт багряні пожежі і льону сувої, і сонця скуйовджені патли хтось мусить підняти цей західний вітер на вежі тому ми не гасимо свіч, не лягаємо спати тому ми і смокчемо груди осінньої ночі а мертві дерева нам пестять холодні коліна зачувши смутні перегуки осіннього почту каміння у наше мовчання пускає коріння |
2007 © Ирина Шувалова |
Текст выверен и опубликован автором
Все права защищены, произведение охраняется Законом Украины „Об авторском праве и смежных правах”
Написать отзыв в книгу гостей автора
Опубликованные материали предназначены для популяризации жанра поэзии и авторской песни.
В случае возникновения Вашего желания копировать эти материалы из сервера „ПОЭЗИЯ И АВТОРСКАЯ ПЕСНЯ УКРАИНЫ” с целью разнообразных видов дальнейшего тиражирования, публикаций либо публичного озвучивания аудиофайлов просьба НЕ ЗАБЫВАТЬ согласовывать все правовые и другие вопросы с авторами материалов. Правила вежливости и корректности предполагают также ссылки на источники, из которых берутся материалы.