Ледве ясне сонечко
Скотиться додолу,
Ледве вечір присмерком
Вкриє ліс і поле,
Як на небі синьому,
Понад цілим світом,
Ми, веселі зірочки,
Вогники засвітим.

Безліччю ліхтариків
Сяєм над землею,
Сонну землю пестимо
Ласкою своєю.
У степах мандрівникам
І плавцям у морі
Ми дорогу вкажемо
В синьому просторі.

А маленьким діточкам,
Що лягають спати,
Ми хорошу казочку
Будем повідати,
Щоб їм сни приснилися
Радісні й бадьорі:
Квіти та метелики
І блискучі зорі.