Як усміхнеться світ, по змовницьки: «Бач, здогадався!»,
Коли йому запропоную обійтись без чисел!
«ПокИ що лиш слова ми залишаем
фіксуєм ними якості, -
наприклад, яблуко – воно одне й те сАме
в усіх ілюзіях числа, величини і кількості –
воно лише єдине, а усі
що нам здавалися мільйонами
різноманітних яблук – лиш Воно» (!)
га, як тобі? як світ тоді розквітне!? ))

……. назавтра поговоримо про слово:
що залишається від світу, як слова
лягають спатки? ))
- щось ніби, іноді  -  
мов соковите і кисло-солодке
не схоже ні на жодну видовженість,
летить і гупає в садку,
і пахощами поїть ніч….  протяжно, дзвінко так  звучить,
розпочинаючись  на «яаааа…»…

-   але то – завтра, поговоримо…!))