Я виходжу з лікарні

Смак свободи гарячий,
Немов присмак смоли.
Я пам’ятаю білі ящики,
Пам’ятаю старі столи.
Серед зустрічей і освідчень
Небагато уже чекати.
Заступає черговий січень,
Я виходжу з лікарні.

Вулиці ламані.
Артерії сонних міст.
Діти із мамами
В зашморгах модних намист.
Клятви любові
Здраджені і безкарні.
Байдуже. Сьогодні
Я виходжу з лікарні.

Сквери. Собаки.
Кава і теплий чай.
Хто навіщав – всім дякую.
І всім, хто не навіщав.
Віра – святе.
Марні надії – марне.
Сльози – пусте.
Я виходжу з лікарні.

Люди. Життя.
Передріздвяний клопіт.
Хворобливе ниття
Здорових, немов сволоти.
Тридцять морозу.
Холодно навіть в парі.
Попри прогнози
Я виходжу з лікарні.

Булки. Пігулки.
Жетони, метро, торгаші.
Примари в провулку
Мертві товариші.
Темний диспансер.
Зламані долі-ярма.
Я не зламався.
Я виходжу з лікарні.

Сніг. Перехожі.
Стіни з глухої цегли.
Я переходжу
З пекла у інше пекло.
Струни гітарні.
Небо. Хрести антени.
Я виходжу з лікарні.
Вона не виходить з мене.