Я виходжу з лікарні Смак свободи гарячий, Немов присмак смоли. Я пам’ятаю білі ящики, Пам’ятаю старі столи. Серед зустрічей і освідчень Небагато уже чекати. Заступає черговий січень, Я виходжу з лікарні. Вулиці ламані. Артерії сонних міст. Діти із мамами В зашморгах модних намист. Клятви любові Здраджені і безкарні. Байдуже. Сьогодні Я виходжу з лікарні. Сквери. Собаки. Кава і теплий чай. Хто навіщав – всім дякую. І всім, хто не навіщав. Віра – святе. Марні надії – марне. Сльози – пусте. Я виходжу з лікарні. Люди. Життя. Передріздвяний клопіт. Хворобливе ниття Здорових, немов сволоти. Тридцять морозу. Холодно навіть в парі. Попри прогнози Я виходжу з лікарні. Булки. Пігулки. Жетони, метро, торгаші. Примари в провулку Мертві товариші. Темний диспансер. Зламані долі-ярма. Я не зламався. Я виходжу з лікарні. Сніг. Перехожі. Стіни з глухої цегли. Я переходжу З пекла у інше пекло. Струни гітарні. Небо. Хрести антени. Я виходжу з лікарні. Вона не виходить з мене.
|