<<<
Поїхати
щоб не впізнав і ніхто
ні, не в село - можна в центр Нью-Йорку
нерви уволю згодовувать вовку,
й штопати упевнено дірки пальто -
тут й стане в пригоді та, знайдена голка

і знов утекти
і від слави, й від слів,
кохання масних перетягнутих пальців,
що сотнею літ передавлюють дих
усіх, що не є на планеті скитальців
не можна з самим розлучитись, коли
і мить пробігає як мить на Землі

чи може інакше:
ось довгая путь
тече та щекоче кров жваво як ртуть
обманутий - наче й не міг обманути
Юначе, адже... є куди повернутись
та жаль, що немає чого повернуть

від’їхати
правда, як добре би вийшло
(не нарізно - ні, та й не разом тим більше)
забути присутність твою, щоб не снилось
і жити як котиться мірне світило
безшумним вогнем. не спасає щось інше

А.Гончуков "Уехать"